Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
УІІІ/4, 165); «Нач. XVI в. Вводннй лист в означений ймення пана Щасного Михайловича Чуватова» (АрхЮЗР, 1548, УІІІ/4, 179); «...а при мне на тот час били: князь Василей Курцевичь, пан Золчко Якимовичь Жасковский» (АрхЮЗР, 1548, УІІІ/4, 350); «А при том били свитки добриє: бнл паиь Немира Це- воаский, паиь Волчко Ощовский, а пань Пашко Смнковский» (АрхЮЗР, 1558, VI11/4, 193—194); «1579, іюня 21. Зав-Ьщание князя Богумила. Федоровича Корецкого, воєводи земли Во- линской, старости Луцкого, Браславского и Винницкого» (АрхЮЗР, І/І, 95); «...ставши очевисто ... возний повету Во- лодимерского, пан-ь Ждань Чирский» (АрхЮЗР, 1592, 1/6, 74); «Ждань Боровиїшш, войский Луцкий, умислне розіславши то вь томь краю... » (АрхЮЗР, 1591, І/І, 315). Яскравим прикладом у даному випадку може служити також іменування славного сина українського народу, гетьмана Богдана Хмельницького, який мав церковно-християнське ім'я Зіновій, але був загальновідомий під слов'янським автохтонним іменем Богдан. Характерно, що особи, зафіксовані втих чи інших документах під слов'янськими автохтонними іменами, і самі ними себе іменують, як у випадках: «а се дзь Чюрило Бродовский даль єсм(ь) село сво(є) бродово кназю федору данильевичю» (ССМ, 1385, І, 124); «ми лань гн'Ьвош'ь староста русскої» земли...» (ССМ, 1399, І, 245); «А сє я пай Гриб Ивєшєнєвпч со- знаваю и записнваю сим моим квитом...» (СОМ, 1439, І, 262); «Я пан Волчко Хренницкий... отдал єсми дочку мою Марину за пана Пашка Посяговецкого ему за жону» (АрхЮЗР, 1472, УІІІ/З, 2—3); «Я Волчшо Бодє(н)ковскнй и своими де(т)ми... внзнавае(м)... иж продали есмо... сьлпща паши... (ССМ, 2-га пол. XV ст.. 103); «Я, Втіна, пана Немнринь сьшт* (АрхЮЗР, XV ст., УІІІ/4, 27); «Я Щасний Федорович* Полозови- ча, будучи в полном разуми...» (АрхЮЗР, 1514, УІ/1, 6); «А я, Щасьний Михайлович Чуватова про льпшую спра- ведливость сего моего списка и печать есми свою приложил...» (АрхЮЗР, поч. XVI ст., VIII/4, 355); «Я, раб Божий Гневоиі Семенович Гулевич...» (АрхЮЗР, 1548, VIII/4, 434); «Передо мною, Богушем-ь Федоровичомь Корецкнмь, старостою луц- ким, браславскмм и веницким...» (АрхЮЗР, 1565, УІіГ/4, 355); «Якож я, Радко Гневошевпчь, просил семи ихь мил па- новь...» (АрхЮЗР, 1578, УІІІ/4, 81); «Я, Ждан-ь Семеновичь ІЦеиивский, возний зємскіш землн воєводства Киевского, визнаваю то сим листом моим...» (АрхЮЗР, 1585, VI1/1, 248); «А я сам, Гнево(ш) Дми(т)ровичь Стрижевски(н), во(и)ски(и) ви(н)ницки(и)...» (АКЖМУ, 1586, 139); «...предо мною, Щасним Кгплезсккм, подстаростимь Лунким...» (АрхЮЗР, 1593, І/І, 351); «Послали троихь чоловиковь, то єсть: Йвана Бе- Ш |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.