Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Демчук М.
Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.

Сторінка (загалом з 1 до 171):
Попередня 
Наступна

сандрь Ворона Боротинский» (АрхЮЗР, 1582, VI/!, ПО);
Шатфий КоштЖоравицки» (АрхІОЗР, 1598,1/10,501);
«Михайло НЬм-Ьра Лебедский» (АрхЮЗР, 1598, 1/6, 220); «Повели
Монвид-ь ДорогостайскиЬ (АрхЮЗР, 1604, VI11/3,495);
^Петро Душа Подгорецкій» (АрхЮЗР, 1607, УШ/З, 524); «/а-оп
Воїшзг Оезгкоігеку» (АрхЮЗР, 1608, VII/!, 264); «НгуНо-
геу Вогеуко Кпегиску» (АрхЮЗР, 1632, ІІ/1, 176); Шиколай
Святополк Четвертенский» (АрхЮЗР, 1639, І І/І, 252); чАпаІ-
геу Воу Коіо\уіс2» (АрхЮЗР, 1640, 1/10, 552); «Константин
Казимир* Семашко» (АрхІОЗР, 1646, 1/6, 801); «Софроний
Жеребило Лобуньский» (АрхЮЗР, 1647, 11/1, 346); «котап
Нишк Ноіупзкі» (МІГ, 1648, І, 155); «Василь Бутко Игнатен-
ко»; «Кузьма Зуб* Петкаловь», «Яцько Хмиль Антроповичь»,
«Иван-ь Величко Босовскнй», «Ярема МудрЬЛ Василевичь»,
«Петро Величко Дунаевский», «Филон-ь Немира Судя» (Р, 1649,
6, 46, 72, 140, 141, 169, 180); Шехапйг Шупа Огапзку»
(АрхЮЗР, 1662, 11/2, 147); «Котіапіуп Во&ийат 2иЬсге\у-
5ку» (АрхЮЗР, 1667, 11/2, 235); Шехапйг Шка Ноіупзкі»
(АрхЮЗР, 1668, 1/10, 268); «Александр Волчко Барскій»
(АрхЮЗР, 1671, 1/10, 305)в.
Поширеність на Україні в досліджуваний період
слов'янських автохтонних імен добре підтверджують приклади з
писемних пам'яток сугубо адміністративно-юридичного
характеру, в яких, як відомо, навіть в часи неунормованої офіційної
антропонімійної системи вимагалась скрупульозна
ідентифікація осіб як юридичних суб'єктів. Так, наприклад, у
«Переписних книгах» 1666 р. (ПК) та «Харківському переписі»
1660 р. (ХП) серед переважної більшості називань різних
осіб церковно-християнськими іменами аж ніяк не відсутні
слов'янські автохтонні імена. Пор.: ?Кдангь Коринлевь, Ждань
Иванов, Ждан Аидр-вев, Жданко Шолгач, Жданко Кисльїй,
Жданко бурмистрь Леоиовь синь, Жданко Мукосвевь (ПК
191, 286, 310, 341, 348, 372), Калина Дмитреевь, Калина
ПолЬвьій, Калина Чюмак, Калина Емельянов, Калина Климов,
Калина Михайлові» смнь, рибалка (ПК 152, 170, 215, 217,
241, 270), Калинка Лукашенко, Калинка Ст*епанов, Калинка
Юрьев-ь, Калинка Симанов (ПК 236, 294, 364, 386), Мальїй
Григорьевь, Малиш Васильєва, Мальті Зиновьев (ПК 197,
225, 232), Мороз Кованко (ПК 230), Осмакь Харитоновь (ПК
ПО), Радка Федоровь, Радка Аврамовт, сьшь, резник, Радка
Елфимовь (ПК 361, 370), Радко Верхалаб, Радно Шевченко,
Радко Глущенко, Радко Яковлевг, Радко Семеновь сьшь,
в Звичай давати дитині два імені — церковно-християнське і сиоє
автохтонне у деяких народів СРСР, зокрема тих, які пізно прийняли
християнство, існує і до теперішнього часу [97, с. 219—228; 103» с. 168—169;
116, с. 163—165].
Ц

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.