Радко Афанасьевь сьшь, Шевченко, Радко Левчин, Радко Че- ханскій, Радко Калашникь, Радко Мкхайловь, сьшь Без- бородченко (ПК 254, 299, 302, 317, 326, 330, 377, 385, 386, 388), Ратка Борисовець, Ротка Коидратевь (ПК 348, 3-49), Рагпко Бокаченко, Ратко Ортемовь сьшь Денченко (ПК 367, 369), ХвалЬйко Филипов (ПК 362), Хотянко Захожей (ПК 365), Ярушко Еремченко (ПК 229); Бурма Смьікченко (ХП 114), Редко Григоренко (ХП 143), Манько Федоренко (ХП 147), Милашг Иванеико (ХП 171), Мирунг Лаврі ненько (ХП 157), Раско Грищенко (ХП 144), Славко Будянский (ХП 156), Жадань Иляшеико, Жадань Иваненко, Жадань Кур гань, Жадань Михайленко, Жадань Дмитренко [ХП 142, 144, 164, 1701, Радко Яхненко, Радко Болоховец, Радко Кушнер, Рийко Марченко, Радко Харченко, Радко Левченко [ХП 140, 142, 143, 156, 1701, Ярош Яненко, Дрошь Трохименко, Ярошь Калачник, Я руш* Гребенникь [ХП 140, 141,143, 1451. Збереження на Україні слов'янських автохтонних імен у ролі особових пояснюється, в першу чергу, стійкістю багатовікових традицій їх уживання. Не виключено також, що в різних випадках цими іменами називали з певних містичних мотивів, скажімо, маючи намір приховати справжнє ім'я (в даному випадку церковно-християнське) з метою відвернення «нечистої сили» чи чарів. Адже з етнографічної літератури можна навести немало прикладів існування цього повір'я в різних народів [124, 2811, в тому числі і в деяких народів нашої країни 128, 156— 157]. Цікавий випадок, коли дане при хрещенні ім'я все життя приховувалося й замінювалося слов'янським автохтонним, описаний в статті В. А. Никонова «Мистнка имен» на прикладі відомого російського діяча XVII ст., воєначальника і головнокомандуючого, боярина Богдана Хитрово [87, 291. Яскравим доказом того, що наведені вище з українських писемних пам'яток у ролі стержневого засобу ідентифікації антропоніми були слов'янськими автохтонними іменами, а не якимись випадковими вуличними прізвиськами, є наявність цих же антропонімів у відповідних ідентифікаційних моделях інших східнослов'янських народів. Наведемо декілька прикладів: укр. Малій Щашичь (ОЧЗ, 1552, 590), рос. Малий Тимоховь (Вес, 1492, 192), блр. Малій Нестеровичь (ПКГЗ, 1558, І, 15); укр. Радко Приступа (АрхЮЗР, 1606, УІ/1, 356), рос. Радко Матвеевичь (АЮБДР, 1596, II, 37), блр. Радко Кривопускь (ОМЗ, 1552, 628); укр, Воинь Боговитиновичь (АрхЮЗР, 1571, УІІІ/4, 429), рос. Воин Бульїчов (Туп., 1670, 145), блр. Воин Сенич (Бір., 1528, 203); укр. Война Немеричь (АрхЮЗР, 1476, УШ/4, 154), рос. Война ОсЬонасьевг (Туп., 29
|