Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
новонародженим дітям традиційні слов'янські автохтонні імена, успадковані через давньоруське посередництво ще з праслов'янської доби, як Богдань, Ярослав®, Доброслшгь, Моль, Радь, Добрию, Богушг, Ждань, Бажань, Нечай, Щасний, Здоровко, Середа, Береза, Вовкь, Шило, Морозь і ін. В зазначений період ця категорія антропонімів пережитково виконувала ще пряму функцію особових власних імен, внаслідок чого зафіксовані в тих чи інших писемних пам'ятках особи з різних місцевостей України відомі тільки за своїм слов'янським автохтонним іменем, хоча, звичайно, в кожного з них було і церковно-християнське. В. Хронологічні рамки побутування на Україні звичаю вживати слов'янські автохтонні імена в ролі особових власних імен закриваються умовно XVII століттям. Г. У більшості випадків слов'янські автохтонні імена знаходимо на другому плані ідентифікації особи, в позиції після імені церковно-христнянського, типу Ивант» Богуфаль, Дмитро Нечай, Яковт> Миронь, Ивашко Некрась, тобто в ролі індивідуальних імен-прізвиськ чи в різних випадках, можливо, і сімейно-родовнх прізвиськ. З 8-823 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Демчук М. Слов'янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 16-17 ст.