Рошь С< РоктиШав]): укр. Козга (АС2, 1465. XIII, 5839), Зіепко Комік (ОКЗР III, 248); пор. блр. МаіЬізг #о- агек (ПКГЗ II. 327), болг. Рошо (Ил. 430). хорв. НоЗек (Ьекз. 553), п. Козгек, Козгко ($$N0 ІУ/3, 492). 6. Бо-хь (пор. комп. Бо[голюб7>\, Бо\годар-ь\ та ін.): укр. патр. ВосНоху (МІГ І, 317); пор. рос. Бохин-ь (АЮБДР III, 253), п. Восії (55Ш 1/2, 178). Бу-ц(ч)ь (пор. комп. Буідигоспгь], БуШіславг] та ін.): укр. Ьуазко Висг (ОКЗР III, 125); пор. болг. Бучо (Ил. 95), хорв. Вис (Ьекз. 78), блр. патр. Висге^ісг (ПКГЗ І, 164). Го-ц(ч)т» (пор. комп. Гоїстислав'ь], Гоістоммслііі та ін.). укр. Носг (ОКЗР III, 142, 444); пор. блр. СосгСгікісІо (ПКГЗ II, 468), хорв. Носа (Ьекз. 212), болг. Гочп (Ил. 140). Жи-х-ь (пор. комп. ЖіЛрославг], Жи[дислав'ь\, ЖиІтомир'ь] та ін.): укр. 2усН (ОКЗР II, 105), Хусії Лігсгісг (ОКЗР II, 215), патр. 2ісЬо\уіс2 (ОКЗР III, 249); пар. п. 2усп (Маї. 28). Ра-ц(ч)ь (пор. комп. Ра{дисла&ь\, Раїдогость] та ін.): укр. Ічгап Насг (А02, 1472, XVII, 840); пор. блр. патр. Каекошісг (ПКГЗ II, 166), болг. Рацо, Рачо (Ил. 422). Детальніше про цей тип скорочень див. [Маї., 22—28; 95, 4—5; 161, 51—521. Дуже рідко представлені антропонімії, що відображають так звану пограиичну формацію скорочень, де композитне ім'я підлягає скороченню, ще не перестаючи бути складним. Це, зокрема, антропонімії наведеного нижче сьомого типу скорочень відкомпозитних слов'янських автохтонних імен. 7. Веславь С< Ве\ли\славь): укр. Уезіао (А02, 1520, VII, 9); пор. комп. болг. Велиславь (Ил. 105), п. \\;іе5Іа\у (55МО УІ/1. 59). Дерславь С< Дер[жи]сла&ь): укр. Дерслав (ЦДІА, 1509, 160); пор. комп. д.-р. Держислав-ь (Туп. 183). Лаславь (<Ла[ди]славт>): укр. Ьа§1а\у (А02, 1498, XV, 2697); пор. комп. ч. Ьагїізіау (5у. 277). Маславь (< Ма[ни]славь): укр. Ивань Маславь (Р 166); пор. комп. схв. МапізІа\у (Маг. II, 8). Окремо виділяємо неясні зі словотворчого боку відкомпо- зитні антропонімії на -ахь, -ехь, -ашь, -иигь, -ошь, -онт», -уиь. У кожному конкретному випадку такі антропоніми можна розцінювати як суфіксальні утворення від одного з композитних компонентів і як: а) безсуфіксні деривати, утворені шляхом усічення постпозитивного компонента із збереженням його початкового приголосного. Богунт, (пор. комп. Богун[Ьгь\; п. Вопипе§ --• 55Ж) 1/2, 197): укр. Богун* Лащенко, Богую Павленко (Р 43, 188), №
|