ної частини мови типу Добуд, Нагор, Немир, Преслав в слов'янській антропоніміці немає єдиної думки 20. Як відзначає дослідниця старогюльської антропонімії М. Малєц, одні вчені розцінюють антропонімії цього структурного типу як композити, інші — як звичайні прості поширені утворення ІМаї., 191. При цьому, за автором, обидві ці позиції вчених мають під собою реальну основу. У першому випадку—з «історико-иорівняльної точки зору препозиції первісно базувалися на іменникових або займенникових основах, тобто виникли внаслідок їх скорочення», а в другому — «з описової точки зору препозиції в цих утвореннях вже втратили свою відрубність і служать тільки для модифікації значення слова або виконують синтаксичні функції на рівні з флексіями» ІМаї.. 19]." За спостереженням М. Малєц, більшість дослідників дотримуються першого з цих поглядів і лише Р. Траутман [Тгаит., 41] виділив антропоніміЙні утворення цього типу окремо, назвавши їх «несправжніми композитами». Думку про те, що «іпсіесІіпаЬіІе 4- потеп» не є композитами, підтримав також Я. Свобода, відзначивши, однак, що ці утворення від композит відокремлювати все-таки не слід, оскільки разом із втратою давніми слов'янськими іменами своїх первісних значень «імена з префіксами» та «імена-композмти» почали змішуватися, «префікси» і «основи» механічно із собою поєднуватися і взає- мопроникати 1165, 99]. Категорично на користь думки, що слов'янські «ІпсіесІіпаЬіІе + потеп» не є композитами, висловилася радянська дослідниця О. В. Супераііська, відзначивши, що віднесення антропонімії? цього типу до імен-композит є «неправомірним, оскільки в інших складних іменах виступають повнозначні морфеми, а в цих такі, що мають самостійне значення, але самостійно не функціонують і роль яких наближається до ролі афіксів (префіксів). Префіксальні ж імена більш доцільно розглядати як похідні, а не як складні, поряд з іменами негативними Нсмил, Нерад» (109, 691. Цієї ж думки дотримуються радянські дослідники І. М. Желєзняк [43, 1601 та П. П. Чучка [140, 69]. Вже після виходу в світ зазначеної праці польська дослідниця давньоруської антропонімії Т. Скуліпа антропоніміЙні утворення «іпсІесИпаЬіІе Ч- потеп» віднесла до імен-композит, за винятком тих, які розцінює як відапелятивні назви [162, 8]. Важливо також відзначити, що деякі дослідники, розглядаючи «ІпсіесІіпаЬіІе + потеп», не цікавляться питанням генезису і специфіки структури цих антропонімів, а цілком меха- 20 Важливіші праці, присвячені антропонімам цього типу, названі в монографії [Маї., 19]. »г
|