Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
Коли технічна термінологія планується свідомо, до увагц береться, як правило, гармонія між внутрішньою формою тер. міна та його значенням, на основі чого виводиться зовнішня форма [Канделаки 1977; Кияк 1988]. У європейських мовах тер. мінологічна робота торкається, в основному, морфологічного рівня, отже, морфологія є чи не найголовнішим предметом термінологічної роботи, особливо в галузі словотвору (карбу, вання нових термінів) [Drozd, Roudny 1980, с. 38], До уваги береться також написання терміна залежно від правописних традицій тієї чи іншої мови, а також вибір джерела запозичення або вибір між інтернаціональним та національним. 4.1. СТРУКТУРНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ФОРМИ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ Всі термінологічні одиниці можна поділити на дві великі категорії — однокомпонентні та багатокомпонентні. Однокомпонентні терміни складаються лише з однієї лексичної одиниці. До складу багатокомпонентних термінів входять кілька лексичних одиниць. Причому терміни у вигляді складних слів типу нім. Zolldeklaration (митна декларація) теж вважаються багатокомпонентними. Слід також відмітити, що критерієм для визначення того, чи є той чи інший термін однокомпонентним чи багатокомпонентним, служить не його зовнішня форма в якій-небудь конкретній мові, а інтернаціональна внутрішня форма. Якщо інтернаціональна внутрішня форма того чи іншого терміна складається з одного елемента, а еквівалент цього терміна в якій-небудь певній, конкретній мові складається з кількох елементів,— то, все одно, такий термін вважається однокомпонентним. Однокомпонентні та багатокомпонентні терміни характеризуються різними структурними ознаками, тому кожен з типів цих термінів досліджувався окремо один від одного. Однокомпонентні терміни можуть бути таких типів: 1. Абсолютні інтернаціоналізму тобто терміни, утворені шляхом прямого запозичення зовнішньої форми при збереженні інтернаціонального значення: апґл. annuity, нім. Annuitat, рос. аннуитет; анґл. domicile, нім- Domizil, рос. домициль; анґл. reproduction, нім. Repro- duktion (але рос. воспроизводство). 2. Квазіінтернаціоналізми з частковим пуризмом, тобто терміни, утворені шляхом прямого запозичення внутрішньої форми при різній (неінтернаціональній) зовнішній формі: анґл. insert, нім. Einlageblatt, р°с 98
|
|
|