Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
єю) [Drozd, Roudn^ 1980, c. 39], через те що будь-яке запозич^ не слово перестає бути вмотивованим у мові-реципієнті. Втр^ чаючи свою внутрішню форму, воно стає непрозорим. У ви* падку побудови нових термінів шляхом калькування — навпаки має місце мотивація без етимології. Особливо важливою мотивація є у випадку карбування нових слів. Gajda визначив три типи мотивації термінів залежно від трьох вищезгаданих способів термінотворення: словотворча (морфологічна деривація), сполучна (деривація шляхом складання основ та сполучень) та мериторична (семантична деривація). Інколи зустрічається також фонетична мотивація (ономатопея, тобто звуконаслідування) [Gajda 1990 с. 89-92]. Етимологія терміноелементів, за словами Е. Вюстера, визначається залежно від походження їхньої зовнішньої форми. Залежно від етимології Вюстер визначив чотири типи терміно- елементів: — корінні слова (Erbworter); — іншомовні слова та запозичення (Fremd- und Lehnworter); — метонімічні слова (ubertragene Benennungen); — абревіатури (Kurzworter) [Wiister 1985, c. 34 — 36]. Якщо нові терміни створюються шляхом прямого запозичення, перед термінологами постають певні проблеми, пов'язані з урахуванням цілої низки умов. Найголовніша з цих проблем — джерело запозичення, тобто питання вибору мови, з якої дане запозичення буде більш вдалим. Але мода на ту чи іншу мову дуже часто також відіграє далеко не останню роль. Якщо у минулому столітті такою мовою була французька, то зараз у ролі «латини» виступає англійська мова. Навіть слова греко-латинського походження інколи проникають у мови народів світу через англійське посередництво. Якщо іншомовні терміноелементи запозичуються з урахуванням етимології, це дає можливість зберегти семантичний зв'язок з усіма однокореневими словами. Справа в тому, що кожна мова пристосовує чужі слова до особливостей своєї фонетики та граматики, тому ігнорування цього принципу часто призводить до втрати такого зв'язку. Так, різні шляхи запозичення слів лінія та лайнер призвели до того, що ці слова вже не сприймаються носіями української мови як однокоре- неві. Проте є поодинокі випадки, коли греко-латинське слово в його англійському або французькому варіанті стало інтернаціональним та вживається в більшості європейських мов саме в англійському або французькому графічному оформленні. Наприклад, англійське слово service (сервіс) у німецькій мові також виглядає як Service. 104 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.