Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Інколи терміни, утворені шляхом надання наявному слову нового значення, втрачають зв'язок зі словами, від яких ці терміни пішли, бо технічний зміст загальнолітературного слова набуває ще більш спеціального значення, відходячи, таким чином, від свого первинного джерела. Термін, утворений з літературного слова, настільки переусвідомлюється, що сприймається вже як своєрідний омонім відносно свого джерела [Будагов 1953, с. 20 — 21]. Така омонімія, за словами Д. С. Лотте, може бути кореневою (лексичною), синтаксичною та морфологічною. При утворенні термінів, що складаються з окремих складових елементів, ці елементи можуть також змінювати своє значення та сприйматися як омоніми [Лотте 1961, с. 57—58, 62 — 69]. Явищем, схожим на омонімію, є багатозначність термінів, коли терміни також утворюються за допомогою розширення значення. Чітких критеріїв між багатозначністю та омонімією майже не існує. Д. С. Лотте не вважає спосіб переусвідомлен- ня вже існуючих слів дуже вдалим: «Дискусія про так звані "сили інерції" показала, яким шкідливим є невірно побудований та багатозначний термін» [Лотте 1961, с. 9]. Хоча можна згадати досить багато більш-менш вдалих випадків утворення нових термінів шляхом надання нового термінологічного значення вже існуючим словам (наприклад, англ. mouse /як комп'ютерний прилад/, яке стало з часом інтернаціоналізмом; cf. укр. миша, рос. мьішь, нім. Maus тощо), цей спосіб не можна назвати зручним, бо дуже часто така полісемія веде до ускладнення при читанні науково-технічної літератури, інколи — до невірного розуміння того чи іншого терміна навіть через контекст. Тому Д. С. Лотте пропонує багатозначність термінів усувати незалежно від ступеня шкідливості, особливо це стосується однієї термінологічної системи (загальнотехнічної або галузевої). «Кожен з термінів, що належить, наприклад, до специфічної системи автомобільної термінології, повинен мати в цій системи лише одне значення» [Лотте 1961, с. 20]. Це стосується й словотворчих елементів слова, в першу чергу суфіксів [Лотте 1961, с. 21]. Р. А. Будаґов припускав також існування певної кількості нових значень, «котрі живуть лише в певних усталених словосполученнях» [Будагов 1974, с. 149]. Іншим способом побудови нових термінів за рахунок внутрішніх ресурсів є утворення похідних слів (дериватів) від наявних термінів або від загальнолексичних одиниць. При цьому суфікси та префікси, котрі через ті чи інші обставини виявляються найзручнішими для побудови термінів, запозичуються, як правило, з загального морфологічного фонду. Можуть запозичуватись також морфеми з інших мов. Деякі суфікси та префікси при цьому зустрічаються виключно у фахових термі- 108 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.