Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вання мови-реципієнта) законів. При частковій асиміляції де* які фонетичні та граматичні особливості мови-реципієнта зберігаються. Так, в українській мові деякі іншомовні слова [радіо, паблісіті тощо) не мають системи відмінювання. Інщ прямі запозичення зберігають невластиве українській фонетиці зяяння голосних [поет, какао тощо). В англійській мові поодинокі слова французького походження зберегли носові голосні, що не є властивими англійській фонетиці. Збереження оригінального написання у запозичених словах теж є проявом часткової асиміляції. Основним способом часткового запозичення є калькування, тобто буквальний переклад елементів слова з мови-проду- цента на мову-реципієнт. Калька буває повна та часткова. Повна калька — послідовний дослівний переклад у мові-реципієнті всіх елементів слова з мови-продуцента: лат. HYdroqenium,— рос. BgAopoA (корінь hydr- відповідає кореню вод-; корінь -gen кореню -род-). Часткова калька — переклад у мові-реципієнті не всіх елементів слова, що надійшло з мови-продуцента: лат. hydiogenium,— укр. водень (в українському перекладі нема відповідника латинському кореню -gen, проте є суфікс -ень, що не має аналогів у слові мови-продуцента). Поодиноким випадком калькування є буквальний переклад окремих коренів, що веде до поглиблення полісемії слів рідної мови під впливом запозичення мотивації. Sager та Nkwenti-Azeh пропонували розрізняти запозичені слова (loan words) та запозичений переклад (loan translation). Так, наприклад, у мові свагілі є багато прикладів калькування з англійської та інших європейських мов: vita baridi (холодна війна), nguva farasi (кінська сила), pembetatu (трикутник) [Sager, Nkwenti-Azeh 1989, с. 21 — 24]. Одним із перших питання про класифікацію запозичених слів поставив Д. С. Лотте, пропонуючи всі запозичення поділяти на буквальні, трансформні та оригінальні. Під трансформ- ними запозиченнями він розумів перетворені у момент перекладу слова чи словосполучення шляхом випущення або додавання якого-небудь елемента або заміни складного слова сполученнями. На відміну від цього, запозичення «у чистому вигляді» — це слово, перенесене в мову-реципієнт у тому виглядіг в якому воно існує у мові-продуценті [Лотте 1982, с. 10—14]. Бувають випадки, коли запозичення, яке увійшло до тієї чи іншої мови, починає членуватися. Спричинено це насамперед тим, що до тієї ж мови надходять й інші слова зі спільним KOpej нем або будь-яким іншим афіксом. Таким чином, афікс, який починає зустрічатися у більш ніж одному терміні, нерідко стає продуктивним і починає використовуватися у нових термінах, побудованих з використанням як елементів рідної мови, так й іншомовних елементів. В українській мові це насамперед сто- 110 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.