Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
коренем — для нових понять?» [Свадост 1968, с. 207]. Найбіль* шого розповсюдження цей спосіб набув у естонській мові зав. дяки діяльності І. Аавіка та в івриті завдяки діяльності Еліезера Бен-Єгуди. Зокрема, Свадост наводить приклад подолання, за словами науковця, «комплексу зумовленості» в естонській мові. Так, І. Аавік у міжвоєнний період запровадив у літературну естонську мову кілька десятків штучних, створених ним коренів, заповнюючи таким чином лакуни в лексиці естонської мова Так, наприклад, для слова «кріль» в естонській мові вживалося невдале сполучення kodujahes, тобто «домашній заєць», або російське запозичення truss. Аавік запровадив нове слово kiliilik, яке було дуже швидко засвоєно [Свадост 1968, с. 210; Tauli 1968, с. 69]. Бен-Єгуда пропонував, виходячи зі специфіки будови давньоєврейських коренів, конструювати нові корені з невикористаних сполучень приголосних, хоча від цього способу йому незабаром довелося відмовитись [Подольский 1985, с. 7]. Бен-Єгуда сам вигадав сотні нових єврейських слів, які він вживав у своїх Газетах; були також і інші досить продуктивні словотворчі з його оточення, включаючи його старшого сина. Винахід нових слів став чимось схожим на національний спорт і практикувався письменниками у сучасній єврейській літературі як у Палестині, так і в західній діаспорі [Rabin 1990, с. 31]. Проте Р. А. Будаґов стверджував, що вигаданих довільних неологізмів, як правило, не буває в жодній з індоєвропейських мов. Вигаданих слів... «нараховуються буквально одиниці, тому вони й не можуть змінити загального становища... Якщо ж прийняти до уваги те, що довільність навіть і цих трьох-чотирьох слів може бути взято під сумнів.., то вийде, що вигаданих слів в дійсності майже і зовсім не існує». Спроби штучної побудови таких слів у естонській мові, за словами Р. А. Будаґова, «не могли не закінчитися повною невдачею», бо термін обов'язково повинен бути вмотивованим [Будагов 1953, с. 57—58\- Е. П. Свадост, навпаки, вважає такий спосіб досить вдали* [Свадост 1968, с. 210]. 4.2.2. ШЛЯХИ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ Як вже стверджувалося у попередніх розді' лах, запозичення є одним зі способів термінотворення. Прогге запозичення не є однорідними за своєю природою. ЗапозичеЯ* слова можуть розрізнятися не лише тим, носить те чи інше запозичення інтернаціональний характер, чи воно є націонали ним. Важливим чинником є також шлях запозичення. Залеж**0 від нього запозичення бувають прямі (здійснюються безпосЄ" 112 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.