Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нальному рівні. З іншого боку, інтернаціональною може бугц не лише зовнішня, але й внутрішня форма. Звідси постає питання: чи калькування може вважатися проявом інтернаціо* нального. Необхідність засвоєння нових інтернаціональних елементів, за словами І. К. Білодіда, постає тоді, коли міжмовні тенденції до їх прояву збігаються з власними внутрішніми потребами та можливостями окремо взятої мови. Поповнення термінологічної лексики полегшує двомовне спілкування та економить зусилля в процесі засвоєння будь-якої мови [Белодед 1980, с. 40—61]. На думку В. В. Акуленка, методами вивчення інтернаціона- лізмів, що відображають істотні ознаки цієї об'єктивної міжмовної категорії, є: а) ареальний, що дозволяє встановити ономасіологічні ізоглоси та райони розповсюдження інтерна- ціоналізмів на лінгвістичній мапі світу; б) синхронно-зіставний, що відображає основну схожість та різницю в масі інтернаціо- налізмів пар або ґруп зіставлених мов; в) методи аналізу індивідуального мовлення в умовах двомовності та багатомовності (зокрема перекладу), що дозволяє перевірити реальну здібність інтернаціоналізмів регулярно ототожнюватися й полегшувати передання інформації від мови до мови [Акуленко 1971, с. 254]. 4.2.3.1. МОВНІ ПАРАЛЕЛІ ТА ПРОБЛЕМА «ФАЛЬШИВИХ ДРУЗІВ ПЕРЕКЛАДАЧА» Як відомо, під мовними паралелями розуміють присутність спільних елементів (зокрема, лексичних) у двох не обов'язково споріднених мовах. Такі мовні паралелі можуть бути випадковими та закономірними. Випадкові лексичні паралелі можуть бути викликані випадковим співзвуччям слів з двох не обов'язково споріднених мов типу анґл. та перс, bad, або лат. habere та нім. haben (хоча слова з обох мов збігаються у значенні, етимологія в них різна); або анґл. tip та укр. тип (випадкова співзвучність при повній відсутності спільності У значенні). Закономірні лексичні паралелі спричинені свідомим запозиченням лексичних елементів однією мовою з іншої [Дуби- чинский 1995, с. 26]. Лексичні паралелі можуть бути спричинені й ознаками територіальної спільності, коли в межах певного ареалу (територіального, релігійного, культурно-історичного тощо) існує більш- менш спільний лексичний фонд. Вгаип стверджував, що У європейських мовах присутній так званий пан-європейськйй елемент, що полягає в наявності у більшості європейських мов спільних лексичних елементів. Багато європейських мов, і не лише європейських, мають значну низку запозичень, які є р?' 120 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.