Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
зовнішньою, так і за внутрішньою формою, то квазіінтернаціо- лалізми є інтернаціональними лише за своєю внутрішньою формою. Зовнішня форма в них національна, отже, елементи пуризму тут, все-таки, присутні. Тобто такі інтернаціоналізми включають у себе як інтернаціональне, так і національне. Тому такі елементи варто називати, радите, квазіінтернаціоналізмами з частковим пуризмом. Тоді проявом повного пуризму є випадки, коли внутрішня форма також не є інтернаціональною. Одиничним випадком кальки можуть бути так звані словотворчі моделі, тобто точний переклад не складного слова, а цілого термінологічного словосполучення: анґл. rocket-karrier, фін, kantoraketti, укр. ракета-носій; фін. autokoulu —укр. авто- щкола [Нікітіна 1996, с. 47]. За вибором джерела Felber виділив 4 типи інтернаціональних форм: 1) чисто латинські або грецькі слова (omnibus) \ 2) національні латинізми та еллінізми, які мають греко-латинські корені та національні закінчення (лат. industha, анґл. industry; нім. Industrie)', 3) національні слова, що стали інтернаціоналіз- мами (типу рос. спутник); 4) народно-латинські (романські) варіанти латинських коренів [іт. flusso, ісп. flujo — від лат. fluxus) [Felber 1980, с. 75]. «Фактично існує більше типів міжнародної спільності знаків у лексиці мов, серед зв'язаних форм це інтернаціональні лексичні та дериваційні морфеми та основи, а серед вільних форм — інтернаціональні слова й аналоги (фонетичний, словотворчий, семантичний та фразеологічний). Вочевидь ступінь схожості, а звідси — й легкість впізнання, є суттєво різною (у таких випадках, як укр. анти-, анґл. anti, etc.).., внаслідок чого можна говорити відповідно про явну та напівприховану між- народність знаків, але їх особливий характер у будь-якому випадку об'єктивно підтверджується їх функцією в ситуаціях зіткнення й зіставлення мов, коли вони регулярно й масово ототожнюються за формою та, дійсно, висловлюють одне й те ж, або майже одне й те ж, тим самим полегшуючи обмін інформацією носіям різних мов» [Акуленко 1972, с. 20—21]. Ще один тип класифікації інтернаціоналізмів (головним *Шном абсолютних) може полягати у ступені відповідності значень. Згідно з цією класифікацією інтернаціоналізми можуть бути повними та частковими. Повні інтернаціоналізми у своїх значеннях збігаються повністю. Часткові інтернаціоналізми, Крім одного чи кількох спільних значень, у кожній мові мають Че низку ^інтернаціональних значень. Звичайно, така класифікація має рацію тільки стосовно двох окремо взятих мов. На йсевдоінтернаціоналізми, які або втратили своє спільне зна- ^ння, або випадково збігаються у своїй зовнішній формі, така ^сифікація не поширюється. 131
|
|
|