Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
4.2.3.4. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМИ ТА АРЕАЛЬНА ЛЕКСИКА Як відомо, інтернаціоналізми бувають міжнародними та регіональними. Перші зустрічаються в багатьох мовах, незалежно від ареалу їхнього розповсюдження та історичних умов формування літературної норми для тієї чи іншої мови. До цієї Групи належать новітні запозичення, переважно у науково-технічній термінології, а також різноманітні екзоти- зми. Регіональні інтернаціоналізми зустрічаються в межах певного культурно-історичного ареалу [Журавлев 1982, с. 144]. Протягом тривалого часу існувала помилкова думка, ніби інтернаціоналізми притаманні лише європейському ареалові, причому вони ніби можуть бути виключно греко-латинського походження. Melliet першим звернув увагу на присутність інтернаціональних елементів в інших ареалах, що склалися навколо міжнародних мов епохи феодалізму [Melliet 1936, с. 59; Акуленко 1971, с. 252]. Отже, поруч з Генетичною та типологічною класифікаціями мов можна визначити також географічно- ареальну класифікацію мов, зв'язаних між собою культурно та історично. В. В. Акуленко називає ареальну лінгвістику аспектом лінгвістичної географії та запроваджує спеціальний термін для визначення спільних рис у неспоріднених мовах у межах одного культурно-історичного ареалу (КІА) — сродство (фактично мова тут йде про різницю між Генетичною та ареальною спорідненістю). Під цим терміном автор розуміє схожість, що не пояснюється генетичною спорідненістю мов. Таким чином, В. В. Акуленко робить висновок про ізоглоси ареальної спорідненості, яка, не маючи нічого спільного з генетичною спорідненістю, об'єднує в ареали мови, що не обов'язково є генетично спорідненими. Бо дуже часто генетично споріднені мови опиняються у різних ареалах, в той час як у межах одного ареалу органічно співіснують мови, що не мають між собою нічого спільного. Особливої уваги заслуговує ареальна лексика, тобто спільний лексичний фонд у межах наявного ареалу. Це проявляється насамперед у збереженні фонематичної або графічної схожості слів, що розповсюджуються за генетичні межі, або паралельних елементах, що виникли шляхом калькування [Акуленко 1972, с. 15-16]. Дуже часто поняття ареальної спорідненості плутають з поняттям мовного союзу (наприклад, Південно-Східна Азія <*Я Балканський півострів). Різниця між цими двома поняттями полягає в тому, які мовні інтерференції є критерієм даного уіРУ" повання. Отже, мовний союз визначають підсвідомі мовні інтерференції насамперед адстрат, в той час як ареали визнані 32 Л
|
|
|