Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
а також перським центром впливу, ареал мов колишнього СРср зі слідами впливу російської мови (частково він перекривається двома попередніми); ареал Індійського океану (південно-азійський, індуїстсько-буддійський), тобто район впливу санскриту та палі (а на північному заході Індії існує також перехідний ареал зі слідами впливу перської та арабської мов); далекосхід. ний ареал з китайським та (в новітні часи) японським впливом. За словами В. В. Акуленка, ареали не можна абсолютизувати [Акуленко 1973, с. 261], бо як було сказано вище, крім чистих ареалів існують також перехідні. Протягом останнього часу вплив сакральних мов значно послабився [Белодед 1980, с. 41]. Хоча культурно-історичні ареали існуватимуть ще дуже довго і навряд чи зникнуть взагалі, зараз спостерігається швидке зближення ареалів, зникнення чітких меж між ними, особливо це стосується побудови нових термінів та понять. У більшості сучасних розвинених мов різних регіонів, що традиційно належать до різних культурно- історичних ареалів, вживається інтернаціональна лексика греко- латинського, англійського, французького походження, що було раніше притаманно лише європейським мовам. Переважна більшість сучасних інтернаціональних слів належить до міжнародних. Вони зустрічаються зараз не тільки в межах європейського культурно-історичного ареалу, але й за його межами. Особливо це стосується науково-технічних термінів. Це, звичайно, зовсім не означає, що регіональні класичні мови взагалі зараз не використовуються для побудови нових термінів. Мова йде лише про проникнення європейських мов за межі європейського ареалу. Протягом останніх десятиліть у країнах Азії та Африки спостерігаються дві конфліктуючі між собою тенденції — класи- калізація (орієнтація на сакральні мови) та вестернізація (орієнтація на європейські мови) [Sager, Nkwenti-Azeh 1989, с. 24]. 4.2.3.5. СПІВВІДНОШЕННЯ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО Виходячи з визначення понять «інтернаціоналізм» та «пуризм», виникає питання про кальку та інші види квазіін- тернаціоналізмів, що мають спільну лише внутрішню форму при різниці у зовнішній. Хоча питання про те, чого більше в квазіін- тернаціоналізмах — інтернаціонального чи національного,— так само, як і питання, чи є проявом пуризму калькування, запозичення лише внутрішньої форми при ігноруванні зовнішньої, ще дискутується і навряд чи остаточно буде вирішено. 134 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.