Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
4.3.1 і. ЕТИМОЛОГІЧНИЙ ПРИНЦИП Етимологічний принцип написання включає в себе два аспекти — збереження історичного написання та орфографічна трансплантація. Стосовно інтернаціональних елементів етимологічний принцип написання полягає насамперед у збереженні оригінального написання як інтернаціональних елементів та неінтернаціо- нальних запозичень греко-латинського походження, так і запозичень з сучасних мов. Особливо помітно це в мовах з латинською графічною основою, що поширені в межах європейського ареалу, де існує давня традиція зберігати оригінальне написання мови-проду- цента. Цей феномен носить назву орфографічна міжмовна інтерференція, або орфографічна трансплантація [Суперанская 1978, с. 25]. Вона дуже розповсюджена серед більшості латино- писних народів світу, коли є намагання зберегти оригінальне написання чужомовних власних назв та деяких варваризмів. «Питання про те, як має читати, наприклад, англієць Мііапо, Paris, Budapest, Krakow, Kecskemet тощо надається навичкам читачів та правилами читання, як правило, не регулюється» [Реформатский 1960, с. 96]. У європейських мовах значний шар інтернаціональної лексики становлять слова грецького та латинського походження. Причому, якщо мови Східної Європи (слов'янські, фінно-угорські тощо) намагаються зберегти саме вимову при сильних відхиленнях від оригінального написання, мови Західної Європи (романські та частково Германські), навпаки, тяжіють до збереження оригінального написання. Найкращим чином латинське написання збереглося в англійській та французькій мовах [Nedobity 1989, с. 174]. В англійській мові, в якій взагалі етимологічний принцип є властивістю національної орфографії, такі намагання проявляються, наприклад, у словах грецького походження, які передаються з досить великою точністю за допомогою традиційної латинської транслітерації грецьких слів: грецька літера х передається сполученням літер ch та вимовляється як [k]: school [sku:l], character f kaenkto], chord [ko:d] тощо; літера ер — сполученням літер ph, яке вимовляється як [f]: phone [f3un], photo [Тз*дзо], physics ffiziks]; літера 9 — сполученням літер th, яке вимовляться як [0]: cathedral [ka'Oiidral], mathematics [,mae0mu>'tiks]. Так само грецька літера о завжди в англійській мові передається літерою у: symbol, crystal, style, type тощо. Своє оригінальне Написання зберігають також новітні запозичення з німецької, Французької, італійської, іспанської та деяких інших мов: ersatz, chance, agio, giro, еаи de Cologne, canon, junta тощо. 139
|
|
|