Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Тому перед галузевими фахівцями все актуальніше поставала проблема стандартизації термінів та централізованого керування термінотворчою роботою. Вже на початку нинішньою го століття Міжнародна Електротехнічна комісія (ІЕС) почала систематичну стандартизацію електротехнічної термінології, а в 1938 році вона випустила багатомовний словник, що містив понад 2000 термінів [Nakos 1983, с. 40]. Австрійський інженер Евґен Вюстер у 1931 році опублікував працю «Internationale Sprachnormung in der Technik», де виклав основні положення з термінологічної модернізації та стандартизації. Зокрема він наполягав на створенні як у німецькомовних країнах, так і за їх межами спеціальних установ, які займалися б саме питаннями термінологічної стандартизації. Таким чином, Вюстер заклав початок термінологічному плануванню, яке полягає не тільки у модернізації (створенні нових термінів), але й у стандартизації термінологічних одиниць. Термінологічне планування в Європі спирається також і на вже згаданий пан-європейський елемент [Braun 1989, с. 158]. Цей великий пан-європейський ареал зі спільним греко-латинським мовним впливом складається, у свою чергу, з дрібніших регіональних ареалів, які об'єднані спільним впливом однієї з найрозповсюдженіших мов даного регіону. Галузеві (особливо технічні) термінологічні системи мов значної частини Західної Європи зазнають певним чином впливу англійської та французької мови. Крім цього, мови Східної Європи (в тому числі й слов'янські) та Скандинавії так само зазнали свого часу впливу німецької технічної мови. Вплив певних мов спостерігається також на чисто національному рівні. Зокрема російська технічна термінологія (особливо це стосується суднобудування) зазнала впливу нідерландської мови [Wuster 1931, с. 228]. Перший організаційний крок у розробці принципів міжнародної уніфікації технічних термінів було здійснено у 1936 році, коли Міжнародна Федерація з національних стандартів (International Federation of National Standardizing Associates, I.S.A.) заснувала технічний комітет з термінології, який у 1938 році затвердив резолюцію з міжнародної технологічної термінології, відому як «кодекс I.S.A.», де, зокрема, говорилося про необхідність розробки єдиних правил побудови інтернаціональних терміноелементів (ключових слів) з різних галузей науки, доповнених списком найуживаніших афіксів та коренів [Nedobity 1989, с. 175]. Лінгвістична ситуація в Європі характеризується ще й тим, що переважна більшість європейських мов є більш-менш спорідненими, вони належать до однієї індоєвропейської сім'ї, а саме — до трьох основних ґруп цієї сім'ї — романської, ґер; манської та слов'янської [Ehlich 1989, с. 135]. Три європейські 152 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.