Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
усунути невдалі термінологічні одиниці та замінити їх новими успіху не мали через брак координації в термінологічній роботі та принципів розв'язання подібних проблем [Grinev 1994, с. 62]. Все змінилося у період індустріалізації, на який припадає бурхливий розвиток термінознавства та термінологічного плану, вання в Радянському Союзі. Як і в країнах третього світу, у Радянському Союзі в ті часи намагалися подолати як економічну відсталість, так і нездатність російської мови висловлювати ту чи іншу технічну думку. Тому в кінці 20-х — на початку 30-х років російською мовою було засвоєно дуже багато нових тер- мінів. Основним способом побудови нових термінів у той пері- од було пряме запозичення термінів з сучасних європейських мов (головним чином, з англійської, французької та німецької): комбайн, блюмингтощо. Все це робилося з метою інтернаціоналізації російської мови, зближення її з мовами Західної Європи. Навіть висувалися проекти латинізації російської писемності [Реформатский 1967; Успенский 1979]. І взагалі, російська мова, за словами Braun'a, є найбільш космополітизованою мовою з усіх слов'янських мов, у яку іншомовні слова завжди надходили в дуже великій кількості [Braun 1989, с. 165]. Паралельно з термінологічною модернізацією у Радянському Союзі в той час проводились заходи зі стандартизації науково-технічних термінів, питаннями яких займався Комітет зі стандартизації при Раді Праці та Оборони (ОСТ), створений на початку 20-х років. Зокрема питаннями регулювання електротехнічної термінології займалися установи, створені при Комітеті — Всесоюзний електротехнічний з'їзд та Центральна Електротехнічна Рада, які, зокрема, у 1929 році випустили бюлетень під назвою «Електротехнічні правила та норми» [Wiister 1931, с. 157-158]. У 1932 році Радою народних комісарів було прийнято постанову, в якій вказувалося на необхідність зосередити зусилля Комітету зі стандартизації на розробці термінологічних стандартів [Волкова 1984, с. 11]. З 1933 року бере свій початок радянська школа термінознавства, серед фундаторів якої стояли професор С. О.Чаплиґін, Е. К. Дрезен, Д. С. Лотте та деякі інші радянські термінознавці. Приблизно в той же час було створено Комісію з технічної термінології, яку потім було перетворено в Комітет з Науково-технічної термінології (КНТТ) при AH CPCP [Felber 1984, с. 17; Felber 1994, с. 41-43]. У 1935 році було видано російський переклад праці Вюсте- ра «Internationale Sprachnormung in der Technik» з передмовою E. K. Дрезена, який, зокрема, підкреслив, що випадковості та хаотичності в науково-технічній термінології Вюстер протиставив зрозумілу для техніка, але чужу більшості мовознавців вимогу стандартизації науково-технічних термінів та їх централі- 166 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.