Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зованого регулювання [Дрезен 1935, с. 3]. У той період радянські термінознавці тісно співпрацювали з ІЕС (International Blectrotechnical Commission) та ISA (International Federation in Standardization Association), виступили, зокрема, з ініціативою щодо побудови міжнародного термінологічного коду, який являв би собою перелік точно визначених та узгоджених на міжнародному рівні науково-технічних понять, які могли б позначатися стандартними звуковими та письмовими термінами або шифром [Дрезен 1936, с. 5; Felber 1994, с. 43]. Зокрема Дрезен виступав за пріоритет уніфікованої інтернаціональної мови [Skuji^a 1994, с. 255]. У наступні роки питаннями термінологічної стандартизації займався, в основному, Державний комітет зі стандартизації, який видавав спеціальні бюлетені ГОСТ, що містили списки затверджених та обов'язкових до вживання галузевих термінів з їх дефініціями та іншомовними (головним чином, англійськими) еквівалентами, а також Комісія з технічної термінології, яка в 1962 році була реорганізована у Комітет з Науково-технічної термінології. Крім цього, окремими питаннями термінологічного планування займались Інститут мовознавства AH CPCP, Інститут російської мови AH CPCP, а також деякі наукові центри у Ленінграді, Омську, Горькому, Воронежі та інших містах [Hagspiel-Moschitz 1993, с. 15-29]. Головним принципом радянської школи термінознавства був системний підхід, тобто в аналізі, розробці та уніфікації науково-технічної термінології провідне місце займала та чи інша система термінів, що співвідносяться з відповідною системою понять [Volkova 1985, с. 279-280]. Серед радянських мовознавців, які в різний час займалися питаннями термінологічного планування, можна назвати Е. К. Дрезена, С. Диманштейна, О. О. Реформатського, Д. С. Лотте, Р. О. Будаґова, О. М. Терпіґорєва, В. С. Кулебакі- на, В. І. Сіфорова, В. П. Даніленко, Т. Л. Канделакі, Ю. Д. Дешері- єва, М. L Ісаєва, В. Скуїню та інших. Серед основних стандартів на галузеві терміни більшість складали стандарти на виробничі процеси: зварювання (ГОСТ 2601- 44, переглянуто в 1974 та 1984 pp.), паяння (ГОСТ 1731-71, нова редакція — у 1979 p.), пластичні деформації (ГОСТ 18296-72), лиття (ГОСТ 18169-72) та деякі інші [Volkova 1985, с. 279-280]. Крім центральних установ з питань термінологічного планування, в колишньому Радянському Союзі існували також регіональні установи, такі як, наприклад, ОМТЕРМ [Tkacheva 1992]. Проте тоталітарний режим не міг не відбитися на розвитку термінологічного планування. З цієї причини, а саме — з міркувань якомога скорішого наближення світової революції, у 20-ті роки російською мовою було засвоєно дуже багато 167 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.