Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
іншомовних слів, про що згадував Braun [Braun 1989]. З цієї ^ причини робилися спроби перевести російську мову на латинку. Бо в радянському мовознавстві завжди домінувала точка зору, що мова та суспільство тісно взаємопов'язані, та що політика в одній сфері незмінно впливатиме на іншу [Fierman 1991, с. 2]. Слід також мати на увазі, що заходи з термінологічного планування, які проводились у Радянському Союзі, незважаючи на численні теоретичні та практичні розробки та весь позитивний досвід розробки, впорядкування та стандартизації галузевих терміносистем у радянській школі термінознавства, торкалися майже виключно російської мови. Всі інші мови Радянського Союзу, включаючи українську, повинні були в усьому наслідувати російську термінологію. Звичайно, російська мова відіграла свою позитивну роль як мова міжнаціонального спілкування в СРСР через певні умови, що склалися історично. З іншого боку, під приводом формування «спільного лексичного фонду» [Исаев 1970; 1971; 1978; 1979; Язьїки народов СССР 1966—1968] галузева російська термінологія перетворилася на свого роду «ложе Прокруста» [Кияк 1994]. Хоча у 20-ті роки, у період так званої коренізації, однією з цілей котрої було усунення мовних бар'єрів, що заважали участі місцевого населення в управлінні [Fierman 1991, с. 52], термінологічне планування все ж торкалося інших мов народів СРСР, в тому числі й української (докладніше про це див. наступний розділ). Причому тоді заходи з термінологічного планування були спрямовані на пурифікацію національних терміносистем, на їх відокремлення як від російської, так і від західноєвропейських мов. Зокрема С. Диманштейн у статті «Принципи побудови національної термінології» підкреслював необхідність мати власні терміносистеми: «зустрічалося багато прибічників повного зросійщення щодо лінгвістики, які намагалися абсолютно не враховувати властивості та особливості тієї чи іншої мови, вливаючи туди російські терміни навіть тоді, коли без них можна було обійтись... Це явище є надзвичайно шкідливим саме через те, що ухил до великодержавного шовінізму є найнебезпечнішим ухилом у національному питанні. Це ще є, до того ж, намаганням слідувати лінії найменшого опору... Саме зловживання російськими словами призводить до того, що в текст вставляються слова й терміни, що є незрозумілими масі, яка не знає російської мови, роблячи книгу недоступною цій масі... Ми... відмовились від нав'язування російського алфавіту неросійському національному населенню Союзу та всіляким чином допомагали і допомагаємо їм навчитися латинського алфавіту» [Письменность и революция 1933, с. 32-34]. 168 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.