Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сивне забарвлення, інше конотативне значення. Це можна простежити на прикладі мов Середньої Азії, зокрема узбецької. У період коренізації нові терміни в Узбекистані створювалися на основі тюркських коренів. Так само на власно тюркські замінювались запозичення з арабської та перської мов. Продуктивними робилися запозичення з давньотюркської мови. І, навпаки, у середині 30-х років усе було спрямовано на усунення бар'єру між узбецькими та «іншомовними» словами, тобто бар'єру між узбецькими та російськими словами та російськими формами слів, запозичених з інших європейських мов. Це дуже чітко було продемонстровано у нових правилах правопису узбецьких еквівалентів таких російських слів, як Гамлет, гегемо- ния, гектар. Згідно з правописом 1934 року ці слова писалися з літерою А але з переходом на кирилицю у нових правилах ці слова вже писалися не з літерою h, а з літерою г. І якщо узбецька мова в середині 20-х років містила в собі лише 4% інтер- націоналізмів російського походження, то в 1934 році ця цифра зросла вже до 12%. У 1940 році вже 15% слів в узбецькій мові були російськими [Fierman 1991, с. 140—141; 153—163]. Зросійщення національних мов відбувалося різними шляхами — широке запровадження російських лексем, перехід на кирилицю, підвищення статусу російської мови в національних республіках і навіть «збагачення» фонетичної структури місцевих мов за рахунок засвоєння нових російських звуків. Таким чином, це було фактично повернення до дореволюційної практики прямого запозичення (особливо це стосується мов Середньої Азії) слів іншомовного (переважно арабсько-перського) походження, але в даному випадку метою таких заходів, коли замість арабської та перської мови провідну роль стала відігравати російська мова, було посилення ідентичності, тобто зближення, цих народів з іншими радянськими народами, а не з мусульманським світом [Fierman 1991, с. 51—53). По суті, йшла чистка цих мов від арабських та перських запозичень, які замінювалися відповідними російськими запозиченнями. Так, наприклад, у казахській мові слово инкьійлаб було замінено словом революция, слово жомпурият — словом республика, слово пзгдзсз — словом геометрия тощо. Подібного зросійщення зазнала й чеченська мова: арабське слово сибатдошбуло замінено словосполученням прилагательнин ц1е*\ або кабардинська мова, де, як і в інших мовах СРСР національні назви місяців були замінені російськими: щіьімахуз мазз ~~ январь, гьзмахуз мазз — май тощо. Приводом до цього було пояснення, що, ніби, ці слова були малозрозумілими [Дешери- ев 1966, с. 161]. * І — літера, що використовується в деяких мовах Кавказу на основі кирилиШ- 170 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.