Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Боротьба з пуризмом перетворилася на іншу крайність — запозичення російських слів навіть тоді, коли в цьому не було ніякої необхідності. Часто це призводило до мовних покручів типу марійського доложитлаш осмеливатлалтам (від російського осмелился доложить), або ногайського общественньїи яшов (суспільне буття), чеченського организовать дан (організувати), моральникодекс (моральний кодекс), удмуртського агити- ровать карьіньї (агітувати) тощо [Дешериев, Протченко 1968, с. 56-57]. Російська мова, по суті, перетворилась на єдине джерело поповнення термінологічної лексики [Lewis 1983, с. 318 — 321]. Навіть фонетика та морфологія зазнала зросійщення через запровадження російських фонем [ьі], [щ], [ц], палаталізованих приголосних, а також суфіксів -ский, -ньій тощо. Причому молодописемні мови зазнавали сильнішого зросійщення [Дешериев 1966, с. 117-123; Дешериев, Протченко 1968, с. 56-57]. Апологетика русифікації полягала, зокрема, в наданні російській мові цивілізуючої, культурної місії, що полягає в інструменті доступу до здобутків радянської та світової культури, що, по суті, означало примус щодо неросійських народів дивитися на зовнішній світ через посередництво російської мови [Bilinsky 1980, с. 4]. Зросійщення часто мотивувалося тим, що ніби в 30-ті роки «в авангарді світового революційного процесу вже йшов російський пролетаріат». З іншого боку, заперечувалися твердження західних мовознавців та соціологів про штучне зросійщення: «Запозичена термінологія в національних мовах буржуазними ідеологами зображувалась, з одного боку, як засіб "примусового злиття" всіх мов з російською, а з іншого — як заходи, спрямовані на створення "прірви" між спорідненими мовами» [Исаев 1970, с. 185-186]. Під «зближенням» націй часто маскувалося їх просте злиття в єдину етнічну Групу, що передбачалося теорією Марра та її представниками, а також їх наполягання на «інтернаціональній» природі російських запозичень дає можливість припустити, що Сталін міг розважатися фантазією про швидке створення монолінґвістичного СРСР [Fierman 1991, с. 267]. Зокрема вважалося, що «запозичення не лише окремих слів, але й цілих словосполучень, словотворчих моделей та моделей різних типів словосполучень... свідчать про подальше поглиблення процесу зближення націй... Це, звичайно, не означає втрати мовами національної специфіки, їх асиміляції, як стверджують зарубіжні фальсифікатори мовної політики, що проводиться в СРСР. Вказані процеси — результат плідного розвитку, взаємодії та взаємозбагачення мов» [Дешериев, Туманян 1980, с. 92]. 171 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.