Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
Історія мовного будівництва у Радянському Союзі, за словами Fierman'a, відображає жахливі наслідки планування, яке часом було зовсім далеким від реальності. Проте за останні 50 років мовне та, зокрема, термінологічне планування в СРср було набагато стабільнішим, ніж у перші два десятиріччя. За винятком останніх років сталінської епохи дебати щодо словникового складу мови вже не мали такого політичного забарвлення та були менш небезпечні, а правопис значної частини мов народів СРСР все більш віддалявся від російського [Fierman 1991, с. 2, 260]. Це досить яскраво видно на прикладі азербайджанської мови, де в кінці 50-х років з алфавіту було вилучено «невластиві азербайджанській мові» літери (перш за все, йотовані), а правопис іншомовних слів вже не настільки залежав від російської мови. Знов почали реанімуватися давньотюркські слова. Українська та білоруська мови продовжували перебувати під сильним російським впливом [Дешериев, Протченко 1968, с. 9, 17 — 20]. Стосовно цих мов відбувалися зворотні процеси подальшого зближення правопису та лексики з російським правописом та російською лексикою. Предметом апологетики була також примусова кирилізація алфавітів мов Середньої Азії, Північного Кавказу та інших регіонів колишнього Радянського Союзу [Базиев, Исаев 1973; Исаев 1970; 1971; 1978; 1979; Истрин 1988; Мусаев 1965; Успен- ский 1979; Язьїки народов СССР 1966-1968]. З розпадом Радянського Союзу в 1991 році розпалася й єдина радянська термінологічна школа. Термінологічне планування в кожній колишній союзній республіці, а нині незалежній державі, набуло своїх специфічних рис та особливостей. 5.3.4. ТЕРМІНОЛОГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В УКРАЇНІ Основа сучасної української термінології почала формуватися в процесі формування та розвитку наукового стилю ще у XVIII столітті, хоча багато сільськогосподарських, будівельних, юридичних та філософських термінів з'явилися значно раніше [Citkina 1991, с. 38]. Українське LSP бере свій початок з підручників для початкової та середньої школи, виданих галицьким товариством «Просвіта», заснованим у 1868 році [Rytsar 1994, с, 127]. Термінологічне планування в Україні започаткувало свою історію на початку XX століття, після скасування Емського указу. У Галичині перші галузеві словники почали з'являтися вже в другій половині минулого століття. Серед перших укра- 172
|
|
|