Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
5.4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПОБУДОВИ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ НОВИХ ТЕРМІНІВ Крім дослідження термінологічного планування як явища, багато мовознавців виклали основні принципи термінологічного планування, які стали, по суті, методичними рекомендаціями. Ці рекомендації торкаються, головним чином, принципів відбору термінологічних синонімів, надання новим термінам належної зовнішньої форми, методів стандартизації термінів тощо. Щоб термін був більш-менш вдалим, він повинен відповідати цілому ряду вимог. Ці вимоги фігурують у роботах багатьох науковців-термінологів. Особливо це стосується побудови в рідній мові еквівалентів іншомовних термінів. То є, за словами Е. Ф. Скороходька, великою відповідальністю, бо термін, створений перекладачем, стає фактом рідної мови і в подальшому продовжує існувати незалежно від перекладача [Скороходько 1963, с. 79]. Головні вимоги щодо принципів термінологічної модернізації та стандартизації першим виклав Евґен Вюстер у таких роботах, як «Internationale Sprachnormung in der Technik, besonders in der Elektrotechnik», «Einfiihrung in die allgemeine Terminologielehre und terminologische Lexikographie» та багатьох інших. Як відомо, головним рушієм термінологічної модернізації є науково-технічний переклад, в процесі якого доводиться постійно орієнтуватися на норми мови перекладу, наприклад, у сфері словотворення. Пояснюється це тим, що кожна мова має свої відмінності стосовно словотворчих типів, і тому далеко не завжди можна переносити тип однієї мови на іншу в процесі перекладу. Так, якщо українській мові більш властиве словосполучення, то німецькій мові — складні слова [Кияк 1992, с. 144]. Тож принципи термінотворення в українській та німецькій мовах мають ґрунтуватися, перш за все, на особливостях конкретної мови. Але це зовсім не означає, що не існує головних принципів термінологічного планування, які підходять до будь- якої мови. Саме методичні рекомендації щодо загальних принципів термінологічного планування, які можуть торкатися будь-якої мови незалежно від традицій щодо термінотворення, її граматичної будови та відсоткового співвідношення інтернаціональних та національних елементів її лексики, фігурують у роботах багатьох вчених-мовознавців. Зокрема Columas стверджував про Необхідність інновацій у мові через постійну потребу в називанні нових об'єктів, процесів та відносин [Columas 1989, с. 15]. Насамперед багато уваги приділяється естетичному боку Мовного планування [Afendras 1970, с. 20], а саме, евфонії тер- 177 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.