Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
мінів, їх здатності утворювати деривати тощо. Іншим аспектом, на який зверталося багато уваги, є ступінь інтернаціональності нових термінів. Серед представників радянської школи термінознавців найбільшої уваги принципам побудови нових термінів приділяли Е. К. Дрезен, Д. С. Лотте, Е. Ф. Скороходько та деякі інші. Зокрема Е. К. Дрезен неодноразово підкреслював необхідність стандартизації термінів, стверджуючи, що при відсутності єдності в користуванні науково-технічними поняттями та термінами значно ускладнюється спілкування, обмін досвідом, доступ до науково-технічних досягнень. Так само, при відсутності точних та однозначних понять стає неможливим наукове спілкування та навіть сама наука як така [Дрезен 1936, с. 7-18]. Д. С. Лотте висунув основні вимоги до науково-технічних термінів, які мають бути точними та короткими. Точність терміна залежить від таких чинників: 1. Ознаки поняття, що вибираються для безпосереднього відображення елементами терміна. 2. Елементи, що притягаються для побудови терміна. 3. Сполучення елементів в терміні [Лотте 1961, с. 112]. Крім вимог точності, Д. С. Лотге ставив також «вимогу достатньої короткості» термінів [Лотге 1982, с. 8]. Проте такі засади термінотворення можуть протягом певного проміжку часу носити не обов'язковий, а рекомендований характер. Наукова термінологія повинна бути, на думку Д. С. Лотте, не простою сукупністю слів, а системою слів або словосполучень, певним чином пов'язаних між собою [Лотте 1961, с. 72 — 73]. Головні принципи термінотворення, особливо якщо терміни створюються через переклад науково-технічної літератури, такі: 1. Перекладений термін повинен якомога ближче текстуально та за змістом відповідати тому ж самому терміну або поняттю мовою оригіналу, а також за своїм словотвором не повинен бути громіздким та носити штучний характер. 2. Не слід вводити неперекладених іншомовних слів, якщо можна підібрати свій термін, що вірно передає науково-технічне поняття. 3. Терміни з греко-латинських елементів можна вводити, якщо навіть існують свої слова, що передають те ж саме поняття [Лотте 1982, с. 52]. Раціональне термінотворення означає насамперед те, Ш° терміни повинні завжди бути однозначними. Інакше, на думкУ Д. С. Лотте, технічна термінологія внаслідок своїх хиб перестає бути знаряддям технічного спілкування та наукового про*' 178
|
|
|