Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ресу, а засвоєння термінологічних синонімів та просто занадто довгих і незрозумілих термінів вимагатиме зайвих зусиль. До того ж, невдалі терміни ускладнюють користування фаховою літературою. Це веде до взаємного непорозуміння навіть серед фахівців. В основу побудови нових термінів Д. С Лотте радив закладати ознаки, що якомога точніше відображають специфіку поняття, враховуючи також етимологію терміна, його зрозумілість та евфонію. При цьому варто всюди усувати багатозначність термінів, яка часто приводить до практичних помилок, а також їх синонімію (через те що рано чи пізно абсолютні синоніми перетворяться на відносні). Службові слова, що входять до складу термінологічних словосполучень, теж не є бажаними. Будь-яка система термінів повинна бути побудована з якомога меншої кількості терміноелементів, інакше будь-який складний або малозрозумілий термін з часом буде перекручено. Тому автор рекомендував пропонувати нарівні з довгими термінами їх скорочені форми, що складаються лише з деяких найголовніших елементів основного терміна і які можна застосовувати тоді, коли через контекст зрозуміло, про яке поняття йдеться. З цією ж метою інколи доводиться користуватися для побудови складних термінів абревіатурними терміно- елементами. Окрема розмова стосується запозичень. Д. С. Лотте засуджував «рабські» запозичення без необхідності та запозичення зі спотвореннями. Іншомовні елементи можуть виявитися цілком придатними (з міркувань лаконічності: чим частіше даний термін вживається в повсякденній практиці, тим більшого значення набуває якість стислості) лише для абсолютно нових понять, які не мають у рідній мові точних позначень [Лотте 1961, с. 8 —35]. Д. С Лотте вимагав запобігати випадковості ознак, що відображаються будь-яким терміном [Лотге 1971, с. 29]. Терміноелементи греко-латинського походження, на думку Д. С. Лотте, є по-справжньому міжнародними та з однаковою легкістю утворюються в багатьох мовах. Тому він не рекомендував від них відмовлятися навіть якщо в рідній мові є синонім даного терміна, побудований з елементів рідної мови. В такому разі, на думку вченого, терміном стане, радше, інтернаціональний варіант. Щодо чергування інтернаціонального та національного, Д. С. Лотте виклав такі принципи: 1) Не слід ратувати проти загальновживаних слів. 2) Не слід застосовувати іноземні слова, коли існує туземне. 3) Іншомовне слово лише тоді заслуговує права громадянства, коли разом з ним засвоюється нове поняття. 4) Нема потреби відмовлятися від таких слів, котрі не можна замінити одним рідним словом, а можна передати лише описово. 5) Слід вивчати іноземні слова, що вживаються в кількох значеннях. 6) Не брати іншомовних слів, Котрі для свосї мови звучать дивно або містять чужі звуки, 179 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.