Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
котрі важко передати. 7) Переробці підлягають закінчення запозичених слів. 8) Запозичене слово повинно змінюватися так само, як і рідне [Лотте 1982, с. 40 — 64]. Е. Ф, Скороходько також досить багато уваги приділяв принципам побудови нових термінів. Нові терміни, за словами Е. Ф. Скороходька, повинні природно входити до існуючої системи термінології даної галузі та не повинні відчуватися як сторонні, тому їх варто будувати за зразками вже існуючих. Як і Д. С. Лотте, Е. Ф. Скороходько не радив створювати громіздкі багатослівні терміни. При перекладі чужого терміна на рідну мову він рекомендував також брати до уваги всі значення, які інколи можуть передаватися рідною мовою по-різному, залежно від галузі знань. Міжнародні терміни, які існують у багатьох мовах та мають там одне й те саме значення, на думку Е. Ф. Скороходька, сприяють взаєморозумінню фахівців, що розмовляють різними мовами, проте не всі з них варто запроваджувати в термінологію рідної мови (навіть якщо вони вже засвоєні деякими іншими мовами), а лише ті, які досить точно відображають у своїй змістовій структурі ознаки, що характеризують відповідний об'єкт та не допускають будь-яких суб'єктивних тлумачень. Не можна при прямому запозиченні створювати терміни, котрі збігаються за формою з термінами, що вже існують у рідній мові, але мають інше значення; не можна також, на думку вченого, запроваджувати в текст рідної мови іншомовні терміни при наявності їх еквівалентів у рідній мові. Проте бувають випадки, коли еквівалент рідної мови навіть при відсутності інтернаціональної форми досить точно передає сутність поняття. В такому випадку, на думку Е. Ф. Скороходька, взагалі не слід робити ніяких прямих запозичень (навіть внутрішньої форми), бо прояв пуризму — краще, ніж співіснування абсолютних синонімів. При повній відсутності відповідного терміна рідної мови перекладач може запропонувати свій термін (з обов'язковою вказівкою в примітках на іншомовний термін) або перекласти цей термін описово. Щодо прямих запозичень внутрішньої форми, Е. Ф. Скороходько рекомендував робити це лише у виняткових випадках через відсутність мотивації для осіб, що не володіють іноземними мовами. Ще один момент, на який Е. Ф. Скороходько звертав увагу, — це кваліфікація перекладачів. Справа в тому, що пере- кладачі-лінґвісти та галузеві фахівці мають різний підхід до технічного перекладу. Проте перекладачі-лінґвісти повинні розбиратися у відповідній галузі техніки так само, як техніки повинні вивчати питання словотворення та семантики [Скороходько 1963, с. 83-89]. Взагалі, Е. Ф. Скороходько виклав такі вимоги до нових термінів: 1) Термін повинен бути абсолютно однозначним (тобто 180 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.