Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
індустріально розвиненими країнами в створенні інформаційних центрів, бо передача технології без відповідної інформації, що її супроводжує, не може буги успішною. Термінологічне співробітництво між країнами, що експортують, та країнами, що імпортують технології, може, на думку вченого, бути найкращим чином організовано в міжнародних комітетах стандартизації, де уніфікація понять повинна бути пріоритетною. Переваги уніфікації та інтернаціоналізації понять і термінів, як стверджував Nedobity, є очевидними: покращання розуміння галузевими фахівцями через полегшення сприйняття технічних текстів іноземними мовами, зниження ймовірності невірного перекладу, бо буде менше «фальшивих друзів перекладача» і, взагалі, буде менше комунікативних перешкод на шляху обміну інформацією та технологіями. Створенню термінів може сприяти створення певного інвентарю терміноелементів рідної мови, кожен з котрих відображав би певну характеристику, що може проявитися в тому чи іншому понятті. Створення нових термінів, звичайно, надає певних переваг при обміні технологіями, але у країнах, що розвиваються, як стверджував Nedobity, є, як правило, різні суспільні бар'єри на шляху до повного прийняття інтернаціоналізмів, тому, на думку вченого, в цих країнах необхідно створити чітко визначену стратегію мовного планування та відповідну інфраструктуру для цього. Щодо власне планування корпусу мови, Nedobity писав, зокрема, що мотивація для створення нових термінів не повинна керуватися чисто комерційними міркуваннями, вона повинна слідувати певним правилам, які відповідають структурі даної мови, бо інакше це може викликати небезпеку створення вузькоспеціальних термінів у межах однієї фірми чи технології замість загальноприйнятої термінології [Nedobity 1989, с. 168 — 172]. Drozd та Roudny торкалися, зокрема, питань мовної культури як одного з аспектів термінологічного планування, а також питань мовного виховання, яке, на думку вчених, повинно закласти принципи оцінки термінів щодо підбору вже існуючих та карбування нових термінів. Вони вважали також, що в процесі термінологічного планування повинна панувати стабільність, що є однією з найважливіших якостей мови при оцінці її досконалості. Штучні втручання у професійну норму мови, на думку науковців, повинні поважати стабільність термінологічної системи. З іншого боку, вони вважали, що кожна термінологічна система повинна бути відкритою, аби мати здібність відповідати новим потребам, особливо на семантичній ниві. Мовна норма, на їх погляд, повинна бути кодифікована. Кодифікація мовної норми повинна також підтримувати мовну стабільність. Під «кодифікацією термінології» Drozd та Roudny розуміли, наприклад, закріплення або визначення термінів у 183
|
|
|