Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
2.3.2.2.2. ЛЕКСИЧНІ МОВНІ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ Лексика більше, ніж інші системи, реаґує на всі зворушення у розвитку мови. Вона є основним аспектом мови, якого в першу чергу торкаються усі зміни у мові, продиктовані розвитком суспільства та мовною модернізацією. Лексика докорінно відрізняється від інших аспектів мови саме тим, що слова народжуються щоденно, в той час як фонетика чи мор- фологія не може змінюватися щоденно [Дешериев 1966, с. 130]. Перетворення одних активних лексичних одиниць на історизми та засвоєння неологізмів з подальшою їх активізацією, лексична модернізація, пристосування лексики до сучасних реалій — все це залишає глибокий відбиток у розвитку лексики будь-якої мови. «Дослідники справедливо вважають лексику тією галуззю мови, в котрій найнаочніше та безпосередньо відображаються різноманітні зміни, що відбуваються у громадському житті. У зв'язку з розвитком культури народу бурхливо збагачується лексика його літературної мови, причому не тільки шляхом збільшення числа слів, створених при використанні внутрішніх ресурсів мови, але й завдяки засвоєнню лексичних елементів інших мов» [Колца, Тукан 1973, с. 318]. Це система, яка набагато більше, ніж інші мовні системи, залежить від планування статусу, бо планування статусу, тобто надання мові певних функцій, вимагає певних змін саме у лексиці. Нові функції мови вимагають лексичної модернізації, побудови нових шарів лексичного фонду, нових галузевих термінів тощо. Все це обов'язково тягне за собою планування корпусу. Типовим прикладом, коли надання мові нового статусу спричиняло капітальну переробку лексики, є штучне відродження у кінці минулого століття мови іврит як мови єврейських переселенців у Палестині, і яка після утворення держави Ізраїль набула статусу державної мови. Один з ініціаторів відродження мови іврит, Бен-Єгуда, зіткнувся з відсутністю в лексиці цієї мови позначень для багатьох явищ, які не були властиві стародавній Палестині. Тому доводилось винаходити нові слова, пристосовувати стародавню мову до потреб сучасного життя [Блюм, Рабин 1989, с. 9-Ю; Подольский 1985, с. 6-7]. З точки зору психолінгвістичної класифікації підсвідомі лексичні інтерференції можна охарактеризувати як природний вплив словникового складу однієї мови на словниковий склад іншої залежно від типу мовних контактів (субстрат, супер- страт, адстрат тощо). Свідомі лексичні інтерференції полягають у регулюванні лексичного фонду мови, зокрема поповнення лексичного фонду новими елементами. Але стосовно лексичних мовних інтерференцій наявність свідомого початку залежить від численних суб'єктивних чинників. 50 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.