Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
злз. ЗНАЧЕННЯ І ПОНЯТТЯ Запропонована вище класифікація концепцій яачення в деякому відношенні умовна — багато лінгвістів торкаються інколи й інших теорій, та їх погляди не визначаються тільки в рамках умовної підгрупи. Будь-яка концепція значення торкається низки інших важливих мовних категорій, зокрема «зміст», «розуміння», «поняття». Особливо гострі суперечки ведуться навколо проблеми співвідношення між значенням і поняттям. У цьому питанні ми не є прибічниками безумовного розмежування цих категорій, тобто віднесення значення тільки до проблем мовознавства, а поняття — А° логіки. Скоріше, навпаки: ми підкреслюємо їх постійний і безпосередній зв'язок, взаємозбагачення, взаємопроникнення, що є однією з умов розвитку і збагачення знань про об'єктивну дійсність, оскільки, за словами Л. В. Уварова, «поняття» також є образами, відбитками об'єктивної реальності [Уваров 1967, с. 86]. П. В. Чесноков справедливо підкреслював, що логічні та семантичні форми «існують в нерозривній єдності, як дві сторони єдиного процесу організації думки, що відбувається в одній сфері мовного мислення. Логічні форми як універсальні способи побудови думки, як спільні структури одиниць мислення завжди реалізуються в більш часткових, національних за природою структурах думки, пов'язаних з особливостями граматичної будови конкретних мов,— у семантичних формах мислення» [Чесноков 1984, с. 4]. Якщо спробувати виділити головні напрями в лінгвістичних роботах відносно взаємовідносин цих двох категорій, то можна синтезувати такі погляди: 1. Значення і поняття є об'єктами різних наук [Фо- мина 1983, с. 22]. 2. Значення є ідентичним поняттю (див. класифікацію теорій значення). 3. Значення за обсягом більше, ніж поняття, оскільки включає конотативні, оціночні, суб'єктивні та інші складові [Аллендорф 1977, с. 21 — 22; Арнольд 1973, с. 102-116; Кльїчков 1961, с. 100-121; Попова, Стернин 1984, с. 27]. 4. Значення складає частину поняття, притому найсуттєвішу; значення є «спрощеним поняттям» [Солн- цев 1971, с. 107]. З лінгвістичної точки зору можна погодитися з тим, що мовне значення є вихідним базисом створення поняття, тобто Иого...частиною' Щ° прямує до рівноправ'я, але не досягає цієї ^здіїг оскільки всі поняття, у тому числі й наукові, еволюціонують, постійно розвиваються та вдосконалюються. 59 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.