Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
Різниця між значенням і поняттям лексичної одиниці віди грає істотну роль в лексикографії, зокрема при побудові ста^ тей тлумачних та енциклопедичних словників. Значення, на наїц погляд, не слід розуміти як щось раз і назавжди заздалегідь і чітко задане, окреслене, обмежене. Тому, доповнюючи й уточнюючи наведене вище наше розуміння лексичного значення, відмітимо, що функціонуючи в мові й формуючи ядро поняття, значення є відносно гнучкішим інструментом пізнання й відображення дійсності, одночасно в процесі своєї еволюції впливаючи на різні мовленнєві вживання лексичної одиниці, збагачуючи нерідко при цьому інтенсіонал поняття й уточнюючи внутрішню форму відповідного слова. 3.1.4. ЗНАЧЕННЯ І РОЗУМІННЯ Як підкреслював В. Гартунґ, «значення — безумовно, комплексне поняття, тому можна з упевненістю сказати, що воно складається з компонентів» [Хартунг 1979, с. 45]. І. С. Улуханов під значенням слова також розуміє комплексну одиницю, в котрій можна виділити семантичні елементи, що перебувають у певних змістових відносинах [Улуханов 1977, с. 17 — 18]. Дійсно, лексичне значення слова може включати кілька семантичних складових, кожна з котрих характеризує з різних боків єдине ціле (сюди ми не відносимо емоційно-експресивні, стильові складові). Питання полягає в тому, які ознаки предмета характеризує значення слова. А. А. Вет- ров вважає, що «визначення знаку повинне нагадувати лише про ознаки, кожна з котрих необхідна, а всі разом взяті достатні, аби відрізняти дане явище від інших явищ» [Волков, Хабаров 1961, с. 36]. Такі ознаки чи предметні, що становлять мовне значення, ми називаємо регулярними розуміннями. Аналогічно Л. Блумфілд розрізняє в предметі чи явищі дистинктивні і недистинктивні ознаки [Блумфилд 1968, с. 144]. Слід відмітити, що подібний погляд знаходить підтримку далеко не в усіх лінгвістів, тому й у мовознавстві спостерігаються різні концепції змісту. Спробуємо їх систематизувати, не поглиблюючись у розгляд окремих підходів. 1. Розуміння = поняття (С. Ульман та ін.). 2. Розуміння = зміст слова у контексті (О. С. Ахма- нова, К. Аммер, Є. С. Гурський, Н. Г. Комлев, В. В. Лазарев, де Мавро, А. В. Правикова, І. А. Стер- нін, Т. Шиплан та ін.). 3. Розуміння = множинність диференційних семантичних елементів (Ю. Д. Апресян, Т. П. Ломтєв та ін.). 60
|
|
|