Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
4. Розуміння = екстралінгвістичне явище (І. Р. Галь- перин, Г. П. Мельников, Н. А. Слюсарева, А. А. Уфім- цева та ін.). 5. Розуміння = сукупність психологічних фактів (Л. С. Виготський, Ф. Полак та ін.). 6. Розуміння = значення (О. М. Галкіна-Федорук, Г. С. Кличков, Е. Курилович та ін.). 7. Розуміння = спосіб побудови імені (Г. Фреґе, А. Черч, Р. Карпан та ін.). Враховуючи вказані концепції змісту і преломлюючи їх крізь призму практичних цілей нашого дослідження, ми намагалися виробити свій погляд, не стверджуючи про його безпомилковість чи безпідставність інших теорій розуміння. Як і у випадку з концепціями значення, різні тлумачення змісту виникають через його багатоплановість, той чи інший підхід може знайти своє підтвердження залежно від методу й цілей дослідження. Визначаючи «розуміння», ми виходимо з того, що воно не є ані поняттям, ані уявленням, ані чисто психологічним явищем, ані сумою семантичних диференційних ознак. Найбільш доцільно «розумінням» вважати не весь комплекс ознак предмета, а лише одну окремо взяту семантичну диференційну ознаку, котру Ю. Д. Апресян називає «змістовим атомом» [Апресян 1981, с. ПО]. Подібну думку висловлюють Т. Куніхіро, Г. П. Мельников, М. В. Нікітін, Г. Патнем та інші лінгвісти. Таким чином, розуміння виступає як самостійна семантична одиниця, яка не може бути розчленована на інші ознаки і яка реалізується в мовленні, хоча деякі розуміння є складовою частиною значення в плані мови. Слід відмітити, що значення, яке складається з мовних регулярних розумінь, котрі також претендують на відображення дійсності і для котрих також притаманні соціальна зумовленість, постійність, об'єктивність, конвенційність, не охоплює всіх можливих розумінь мовної одиниці чи виразів, що реалізуються в мовленні. Тому, поруч із регулярними розуміннями, Що входять до складу значення, ми розрізняємо нерегулярні, які можливо виявити тільки в мовленні. Саме завдяки сукупності розумінь значення може бути реалізованим у мовленні, через посередництво розумінь актуалізується сполучення мовних одиниць у мовленнєвому ланцюжку, де відбувається «нашарування», «взаємний обмін» розуміннями, створення нових розумінь, у результаті чого може виникнути нове значення, що складається не з простої суми вихідних значень. Таким чином, повна сукупність всіх елементарних розумінь, як правило, більше лексичного значення мовної одиниці [Гальперин 1974, с. 9] і наближається до змісту поняття. 61 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.