Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
• бути відображенням значення в мовленні. Отже, значення лексичної одиниці входить до плану змісту мови, а її повний набір розумінь — до плану змісту мовлення. Як вже відзначалося, обсяг змісту в мовленні, як правило, не збігається зі значенням лексичної одиниці. І. А. Стернін вважає. Що в акті мовлення значення слова ніколи не представлене в своєму повному обсязі, а лише якою-небудь його частиною [Стернин 1980, с. 60], але мовний зміст як постійна категорія прямує до виявлення всіх тих змістових складових, котрі визначають значення. Тому можна стверджувати, що зміст у мові є (чи повинен бути) тотожним лексичному значенню, разом з тим саме завдяки незбігу змістовної сторони мовлення і мовних одиниць, вважає В. С. Панфілов, мислення завжди може вийти за межі їх змісту, й при цьому створюється можливість впливу мислення на змістовну сторону мовних одиниць, на їх становлення й розвиток [Панфилов 1971, с. 231]. 3.2. ВНУТРІШНЯ ФОРМА ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ 3.2Л. ВНУТРІШНЯ ФОРМА ТА ЕТИМОЛОГІЯ По-перше, не слід плутати такі поняття, як «внутрішня форма» та «етимологія». В чому між ними різниця? Насамперед у тому, що внутрішня форма є буквальним значенням слова, його мотивацією. Етимологія — це походження слова. Розглянемо, наприклад, слово банкрот. Походить воно з італійського словосполучення banca rotta, що буквально означає «поламана лава». Отже, відповідне італійське словосполучення є, якраз, етимологією даного слова, а буквальне значення цього словосполучення — мотивацією слова банкрот, тобто його внутрішньою формою. Характеризуючи внутрішню форму слова, О. Потебня пише: «У слові ми розрізняємо зовнішню форму, тобто членороздільний звук, зміст, що об'єктивується через посередність звуку, та внутрішню форму, або найближче етимологічне значення слова, той спосіб, яким висловлюється зміст» [Потебня 1926, с. 134]. Звідси, визначаючи внутрішню форму як найближче етимологічне значення (курсив наш), О. Потебня в першу чергу розумів спосіб утворення імені при його синхронічному розгляді, а не обов'язкове врахування всіх його етимологічних особливостей. У сучасній лінгвістиці, як відомо, нема єдиного погляду на проблему взаємостосунків внутрішньої форми та етимології лексичних одиниць. Більш логічно не змішувати ці дві категорії, 63 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.