Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.

Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня 
Наступна

1. Модифікації (fallen — hinfalien), котрі завжди
належать до однієї частини мови, де привнесена
граматична функція є «неактуальною» (inaktuell), невизначною;
2. Розгортання (Entwicklungen) — похідні одиниці,
котрі завжди переходять у другу частину мови (schon —
Schonheit, fahren — Abfahrt);
3. Композиції, які підрозділяються на: а) пролексе-
матичні (prolexematisch) — якщо один з елементів
утворення є «пролексемою» (субститутом лексеми), в
першу чергу елементом займенникового походження
(хтось чи щось), наприклад, «пролексема» 4-Jesen —
Leser, «пролексема» + wecken — Wecker; б) лексема-
тичні, якщо обидва елемента — лексеми, причому
частина мови детермінованого елемента є частиною мови
композиції (Wein+rot -+ Rotwein; Kopf+dick ->
Dickkopf; Baum +Apfel -+ Apfelbaum),
Цілком зрозуміло, що виділені типи словотворчих моделей
можуть ділитися на підтипи, згідно з імпліцитними
«граматичними» функціями. Наприклад, для модифікацій такі підтипи
утворюють зміни роду (робітник —робітниця), квантифікацію
(книга — книжка), збірність (студенти — студентство),
інтенсифікацію, заперечення і т. п.; для розгортання —
предикативність (краса — красивий), атрибутивність (тропічний —
тропіки).
Незважаючи на всю оригінальність, класифікація Е. Косе-
ріу відображає не всі можливі словотворчі типи, не проводить
чіткої межі між модифікаторами, формантами з різною
функцією, що є наслідком захоплення формальними
характеристиками словотворчих елементів на шкоду семантичним
особливостям лексичної одиниці.
До числа дискусійних питань належить проблема
внутрішньої форми похідних та складних слів-інтернаціоналізмів. Як,
наприклад, оцінити внутрішню форму слів типу «магнітофон»,
«морфологія», «отоларинголог» та інших? При цьому доцільно
розрізняти суб'єктивовану (імпліцитну) та напівекспліцитну
внутрішню форму. В останньому випадку внутрішня форма
легко визначається через морфемний аналіз інтернаціоналіз-
Щх що розглядається як похідне слово. З точки зору нефахівця
иггернаціоналізм має виключно імпліцитну внутрішню форму,
Подібно до непохідних слів рідної мови. Для фахівця з
інтернаціональної лексики, який обізнаний в інтернаціональних
морфемах, особливо якщо він володіє кількома іноземними мова-
ми, складне слово набуває чіткої внутрішньої форми, яка є
Результатом мотивації [Кияк 1985, с. 18]. Саме тому ми
пропонуємо віднести внутрішню форму складних і похідних термі-
нів-інтернаціоналізмів до окремого типу, назвавши його напівекс-
71

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.