Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
пліцитною внутрішньою формою. Мовний статус такого типу підтверджується особливим явищем народної етимології — так званою контамінацією, коли внутрішня форма встановлюється носіями мови штучно: «купиратив» замість «кооператив», «ма- зилин» замість «вазелін», «гульвар» замість «бульвар». Особливо характерними є прояви народної етимології для мови не- освічених людей, а також для дитячого мовлення. Деякі контаміновані іншомовні слова увійшли до літературної мови. Наприклад, слово одинарний — це результат взаємодії слова ординарний з числівником один; верстат — зближення німецького слова Werkstatt та дієслова верстати. Англійське слово cockroach (тарган) — результат зближення іспанського слова cucaracha та англійських слів cock (півень) і roach (плітка, вобла). Слово адмірал теж можна розцінювати як прояв народної етимології — зближення арабського слова awir-aJ-fbahrJ (володар моря) з романським дієсловом admirare (зачаровувати). 3.2.4. ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ ВНУТРІШНЬОЮ ФОРМОЮ ТА ЛЕКСИЧНИМ ЗНАЧЕННЯМ Внутрішні форми є лише посередниками між лексичним значенням і матеріальною мовною оболонкою, потенційно вступаючи зі значенням у відносини гомоморфізму. Щодо цього О. Потебня писав: «Внутрішня форма слова, що вимовляється мовцем, дає напрям думки слухача, але вона тільки спонукає цього останнього, дає тільки спосіб розвитку в ньому значень, не визначаючи меж його розуміння слова» [Потебня 1926, с. 140]. Отже, аналіз внутрішньої форми слова не завжди допомагає визначити його значення, і навпаки. Звідси, навряд чи є підстави стверджувати, що внутрішня форма слова являє собою мовну вмотивованість (тим більше — всі її різновиди). Правильніше розглядати мотивацію як властивість внутрішньої форми, як результат її відповідності значенню, а внутрішню форму — як основу мотивації лексичної одиниці. Тому важко погодитись з існуючою думкою про те, що «внутрішня форма — це морфосемантична структура слова, що включає морфемний склад, мотиваційне значення, що висловлюється ним, і зумовлює раціональність зв'язку його звукової оболонки та лексичного значення [Блинова 1981, с. 32]- По-перше, «мотиваційне значення» так чи інакше включає в себе значення морфем і семантичні взаємовідносини між ними. По-друге, викликає сумнів також саме розуміння «раціональності зв'язку»: 1) чи завжди внутрішня форма створює лише раціональний зв'язок між звучанням та значенням (відомі» 72
|
|
|