Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.

Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня 
Наступна

пліцитною внутрішньою формою. Мовний статус такого типу
підтверджується особливим явищем народної етимології — так
званою контамінацією, коли внутрішня форма встановлюється
носіями мови штучно: «купиратив» замість «кооператив», «ма-
зилин» замість «вазелін», «гульвар» замість «бульвар».
Особливо характерними є прояви народної етимології для мови не-
освічених людей, а також для дитячого мовлення. Деякі
контаміновані іншомовні слова увійшли до літературної мови.
Наприклад, слово одинарний — це результат взаємодії слова
ординарний з числівником один; верстат — зближення
німецького слова Werkstatt та дієслова верстати. Англійське слово
cockroach (тарган) — результат зближення іспанського слова
cucaracha та англійських слів cock (півень) і roach (плітка,
вобла). Слово адмірал теж можна розцінювати як прояв народної
етимології — зближення арабського слова awir-aJ-fbahrJ
(володар моря) з романським дієсловом admirare (зачаровувати).
3.2.4. ЗАЛЕЖНІСТЬ МІЖ
ВНУТРІШНЬОЮ ФОРМОЮ ТА
ЛЕКСИЧНИМ ЗНАЧЕННЯМ
Внутрішні форми є лише посередниками між
лексичним значенням і матеріальною мовною оболонкою,
потенційно вступаючи зі значенням у відносини гомоморфізму.
Щодо цього О. Потебня писав: «Внутрішня форма слова, що
вимовляється мовцем, дає напрям думки слухача, але вона тільки
спонукає цього останнього, дає тільки спосіб розвитку в ньому
значень, не визначаючи меж його розуміння слова» [Потебня
1926, с. 140]. Отже, аналіз внутрішньої форми слова не завжди
допомагає визначити його значення, і навпаки.
Звідси, навряд чи є підстави стверджувати, що внутрішня
форма слова являє собою мовну вмотивованість (тим більше —
всі її різновиди). Правильніше розглядати мотивацію як
властивість внутрішньої форми, як результат її відповідності
значенню, а внутрішню форму — як основу мотивації лексичної
одиниці. Тому важко погодитись з існуючою думкою про те,
що «внутрішня форма — це морфосемантична структура
слова, що включає морфемний склад, мотиваційне значення, що
висловлюється ним, і зумовлює раціональність зв'язку його
звукової оболонки та лексичного значення [Блинова 1981, с. 32]-
По-перше, «мотиваційне значення» так чи інакше включає в
себе значення морфем і семантичні взаємовідносини між ними.
По-друге, викликає сумнів також саме розуміння
«раціональності зв'язку»: 1) чи завжди внутрішня форма створює лише
раціональний зв'язок між звучанням та значенням (відомі»
72

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.