Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
наприклад, випадки «хибно орієнтовних» — термін Д. С. Лот- * — найменувань). У нашому розумінні внутрішньої форми не завжди знаходить підтвердження також теза про те, що «внутрішня форма слова — Це виражена ознака мотивації» [Голев 1978, с. 7]. Неідентичність понять внутрішньої форми і мотивації ще більш наочно підтверджується аналізом багатомовних словосполучень [Кияк 1981] і особливо явищами лексикалізації та ідіоматизації значень. Так, не можна стверджувати, що ідіоматичні утворення не мають внутрішньої форми, оскільки в них дійсно відсутня мотивація (тобто має місце нездатність вивести значення цілого із значень його компонентів). Справа в тому, що, за словами А. В. Куніна, внутрішня форма фразеологічної одиниці — це сукупність буквальних значень її компонентів, що є ознаками найменувань у структурі образного фразеологічного значення, пов'язана з ним дериваційними відношеннями [Кунин 1984, с. 187]. Завдяки такій диференціації внутрішньої форми і мотивації стають можливими як експліцитне уявлення внутрішньої форми, так і розробка кількісних оцінок мотивації лексичних одиниць. Як уже відзначалося, до лексичного значення може входити завжди лише внутрішня форма непохідних одиниць (якщо визнати її лінгвістичний статус), у похідних же одиницях нерідко присутні складники, котрі не сприяють і навіть заважають розумінню значення всього виразу. Разом з тим, внутрішня форма не претендує і не може претендувати на розкриття всього значення мовного утворення. її головна функція — чітко орієнтувати на денотат, «підказувати» головні особливості його значення, тобто бути однією з провідних ознак, що відокремлюється в значенні. Лексичне значення словосполучення чи похідного слова не є простою арифметичною сумою значень складових частин і в більшості випадків не може бути виведеним зі значень семантичних елементів, що входять до складу слів. Таким чином, можна стверджувати, що внутрішня форма мовної одиниці не зводиться однозначно ні до етимології слова» ані до лексичного значення, ані до мотивації, ані до простої суми значень складових морфем. Внутрішня форма — це складна і багатогранна категорія, і, як всі інші категорії мови, не може бути повністю і беззастережно охоплена однією невеликою, хоча й ємною, дефініцією. Внутрішня форма лексичної одиниці репрезентується морфемною структурою і утворює не просту сукупність значень та узусу її складових, а визначену систему взаємопов'язаних і *заємозумовлених елементів. Внутрішня форма — системна Характеристика слова чи словосполучення, що виконує роль 73 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.