Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
«перекидного містка» від звукової оболонки до значення. Можна також припустити, що лексичні одиниці фіксуються в нашій пам'яті в першу чергу не у вигляді комплексів фонем і навіть не у вигляді значень, а через посередність внутрішніх форм, Без них не може здійснюватися зв'язок між планом виразу і планом змісту, хоча акт комунікації, цілком зрозуміло, вносить тут деякі свої корективи. Внутрішня форма втілює той слід, котрий слово лишає в пам'яті людини. Слово відсилає людину до предмета (тобто має для нього значення) ще й тому, що воно має внутрішню форму. Незнайомі слова не маркуються внутрішньою формою, не знаходять відгуку в свідомості кому- ніканта. Тому правий А. А. Леонтьєв, стверджуючи, що в пам'яті інтерпретатора значення зберігається не «само собою», і воно пов'язане не з тілом знака (звучанням, акустичною формою), а з образом тіла знака (внутрішньою формою в нашому розумінні) [Психолингвистические проблемьі семантики 1983, с. ЗО]. Підкреслюємо ще раз: в наше розуміння образу включаються лише ознаки, що входять до внутрішньої форми, як можлива складова частина всього корпусу ознак лексичного значення. Тому, будучи актом відображення за допомогою мовних засобів ознаки (ознак) денотата, внутрішня форма, з погляду апперцепції, виступає одночасно як уявлення (див. аналогічні думки в роботах: [Кудрявский 1913, с. 39; Мигирина 1977, с. 6; Потебня 1926, с. 108]). Враховуючи наведені міркування, можна запропонувати таке робоче визначення внутрішньої форми лексичних одиниць: внутрішня форма — це розумовий інтеріоризований образ, що потенційно абстрагує і відображає у вигляді апперцепційного уявлення одну чи кілька істотних ознак денотата, викликаних і фіксованих у пам'яті носія мови зумовленою морфемною структурою слова чи виразу. 3.3. ВМОТИВОВАНІСТЬ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА КАТЕГОРІЯ 3.3.1. ТИПОЛОГІЯ ВМОТИВОВАНОСТІ 3.3.1.1. ВНУТРІШНЯ ФОРМА, ЗНАЧЕННЯ ТА ВМОТИВОВАНІСТЬ Вивчення діалектичного зв'язку між значенням та внутрішньою формою має певний інтерес як у теоретичному, так і в прикладному аспектах. Цей зв'язок між планом змісту та планом вислову лексичної одиниці визначає, зокрема, таку мовну універсалію, як вмотивованість лексичної оди- 74
|
|
|