Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
иЦі. Слід відмітити, що мотивація залежить не тільки від взаємовідносин між формою та змістом одного знака, але й від в'язків з іншими одиницями плану змісту всієї мови, оскільки створення кожного нового мовного знака зумовлено досягнутим станом всієї системи. Ф. М. Березін та Б. М. Головін відзначають також, що знак не є випадковістю навіть відносно об'єкту, бо існують реальні зв'язки між об'єктами, що вказують на множинність зв'язків між словами, зокрема між вже існуючими словами та лексичними новоутвореннями [Блюм, Рабин1990, с. 116]. Вже ці особливості мотивації ілюструють усю складність проблеми, а звідси й можливості різних підходів до її розв'язання. В усякому разі, сутність цих підходів у цілому одна: дане мовне явище є актом відображення одного чи кількох ознак предмета в його номінації засобами мови, якщо ми навіть акцентуємо насамперед дериваційні відносини між похідним та про- дуцентним словами. Тому не доцільно вважати, як це робили Г. Вольф A730) або ще раніше португалець Ф. Олівейра A536 p.), що signa dehvata (похідні знаки) вмотивовані лише позамовним чином (властивостями та відношеннями речей, які вони означають) [цит. за: Реформатский I960, с. 54]. Незважаючи на всю видимість правильності такої думки, не слід надто зменшувати функції мовних засобів маніфестації цих ознак. Разом з тим недостатньо також розуміти мотивацію лише як відчуття носіями мови формально-семантичного асоціативного зв'язку даного слова з іншими членами вокабуляру [Дешериев 1968, с. 61], оскільки асоціації виникають не з іншими словами, а з іншими явищами, фактами дійсності, представленими в мові іншими членами вокабуляру. Радянські лінгвісти завжди приділяли пильну увагу проблемі мотивації, дотримуючись точки зору, що між змістом поняття і структурою відповідного мовного утворення повинен бути прямий зв'язок; що вмотивованість лексичної одиниці зумовлюється ознаками висловлюваного поняття, базується на раціональному обґрунтуванні зв'язку між формою і змістом [Буда- гов, Володина, Дешериев та ін.]. Багато вчених стверджує, що невмотивованість зв'язку між формою та змістом мовних одиниць перебуває в протиріччі з визначенням взаємозв'язку між формою та змістом. Відношення між внутрішньою формою і значенням в межах проблеми мотивації значною мірою аналогічно взаємозв'язку Цілого і частини мовних виразів. О. О. Реформатський вважає: «Не можна зрозуміти ціле, не знаючи його складових, але не можна й правильно інтерпретувати складові, не розуміючи Ціле» [цит. за: Іваницький, Кияк 1995, с. 5]. Розглядаючи їх взаємовідносини, слід виходити з того, що як ціле, так і його 75 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.