Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Слід також відмітити, що не завжди можна чітко розмежу. вати види вмотивованості, що розрізняються в лінгвістиці Наведемо кілька типових прикладів. Так, К. А. Тимофеєв вважає, що лексична мотивація (тут автори не роблять різниці між «мотивацією» і «вмотивованістю») стосується окремих слів, що утворюють словотворчий ряд. Лексичну мотивацію мають головним чином похідні слова, словотворча мотивація властиву всім повнозначним словам, які мають морфемну структуру [Ко~ роткий рос.-укр. техн. словник 1924, с. 33]. З такими визначеннями не зовсім узгоджується інше відоме тлумачення: «Словотворча мотивація— це відношення між двома однокореневими словами, значення одного з яких або а) визначається через значення іншого.., або б) є тотожним значенню іншого у всіх своїх компонентах, крім граматичного значення частини мови...» [Калимова 1988, с. 133]. Інший приклад. В. В. Левицький називає семантичною вмотивованістю зумовленість значення даного найменування (імені) значенням імені іншого предмета (тобто образність, переусвідом- лення), а морфологічну вмотивованість визначає як зв'язок значення слова і його морфологічної структури [Дрезен 1935, с. 21]. В. М. Лейчик вважає, що якщо пояснюється нове слово іншим словом, на базі якого воно було утворене, то ми маємо справу зі словотворчою вмотивованістю; якщо ж пояснюється нове значення попереднім значенням, то ми маємо справу з семантичною вмотивованістю [Дрінов, Сабалдир 1934, с. ЗО], наприклад, «лазерний принтер» від «струменевого принтера». Все це свідчить про нечіткість меж між цими видами вмотивованості, що одночасно є наслідком їхнього безпосереднього взаємозв'язку. Причину деякої неузгодженості та нераціонального нагромадження термінів ми бачимо також у недиференційованості семіотичних функцій вмотивованості та внутрішньої форми, у невизнанні окремими лінгвістами особливого категоріального статусу останньої. Слід також відмітити й те, що наведена класифікація видів вмотивованості С. Уль- мана не виділяється достатньою пояснювальною силою. Вона зазнала істотних змін, які інколи нераціонально ускладнюють метамову лінгвістичної теорії. Спробуємо систематизувати головні підходи до визначення категорії, що тут розглядається, та побудувати коротку типологію мотивації лексичних одиниць. По-перше, вважаємо за доцільне розрізняти два плани вмотивованості: мовну та мовленнєву, У плані мовлення ми маємо справу з валентною чя референтною (терміни цілком умовні) вмотивованістю, котру Г. П. Мельников називає «вмотивованістю за змістом» і ствер' джує, що вибір мовного знака для заданого поняття є вмотивованим, але особливим чином, через асоціації понять актуально- 80 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.