Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б.
Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.
Сторінка (загалом з 2 до 219):
Попередня
|
|
Наступна |
Абсолютна вмотивованість внутрішньої форми — цілком Ідкісне явище в мові, що також свідчить про його саморегуляцій здатності, оскільки неможливим було б спілкування за опомогою «слів-монстрів», внутрішня форма котрих завжди ^бігалася б з лексичним значенням. Одна з особливостей мови полягає саме в гомоморфному використанні знаків як реалій, 0 синтезують цілі семантичні «згустки» і конвенційно вживані всіма носіями мови. Що ж стосується повної мотивації внутрішньої форми, то тут слід підкреслити важливість даного явища, оскільки форма, цілком узгоджена зі значенням, більше сприяє взаєморозумінню, ніж форма, що включає «зайві» чи нерелевантні для значення характеристики. Наше викладення поняття мотивації було б неповним, якби ми не згадали ще одну її суттєву особливість: змістовна вмотивованість по-різному може себе проявляти залежно від мовного узусу. Насамперед це стосується розмежування мови на загальновживану лексику та науково-технічну термінологію. Тут існують різні вимоги до мовних одиниць стосовно їх вмотивованості, що пов'язано з особливостями функціонування слів у цих шарах лексики. Не менш істотними є також відмінності змістовної мотивації в плані мікролінґвістики, тобто на рівні індивідуального вжитку чи сприйняття лексичних одиниць. Питання, пов'язані з цими та іншими особливостями прояву змістовної вмотивованості, є вельми важливими і ще чекають на своє розв'язання. Розглядаючи дану проблему, ми не ставили за мету остаточно розв'язати дискусію про внутрішню форму і вмотивованість та отримати при цьому чіткі дефініції згаданих категорій. Це була спроба термінологічно і онтологічно розмежувати взаємопов'язані поняття, намітити деякий спільний підхід до їх дослідження. Не виключено, що розгляданим тут поняттям мотивації та вмотивованості можна дати трохи інше трактування чи знайти інше термінологічне визначення. 3.4. МОТИВАЦІЙНІ АСПЕКТИ НОМІНАЦІЇ 3.4.1. ДОВІЛЬНО ЧИ ВМОТИВОВАНО? Як вже відзначалося, дослідники припускають, Що перші слова людини, подібно похідним словам, в своїй семантичній формі також відображали певні сторони поняття. Ч1 припущення лягли в основу відомої в науці дискусії про ^овільності» і «відприродності» найменувань, представленої в те°рії фюсейі тесей, що бере свій початок ще за часів Платона 87
|
|
|