Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
суспільство», «війна з бідністю», «світове лідерство», «західнщ спосіб життя», «радянська загроза», «корпус миру», «відкриту суспільство», «правова держава», «депролетаризація», «еконо* мічний гуманізм», «система вільного підприємництва». Хоча в деяких випадках у демократичних суспільствах те^ застосовували справжню евфемізацію заради прикриття не* приємних тіньових сторін громадського життя. Так, замість слова «звільнення» часто вживалося слово «пересування»5. Особливо це було притаманно військовій галузі [Нікітіна 1996, с. 95], Інколи такі поняття, які особливо не подобалися суспіль' ству, «перелицьовувалися» засобами масової інформації, як це вийшло з терміном «стратегічна оборонна ініціатива», який сенатором Е. Кеннеді було перейменовано на «зоряні війни» (на честь відомого американського фантастичного фільму). Отже, мотивація іноді має яскраво виражений політичний підтекст, більш чи менш влучний. Лінгвістиці відомі такі випадки подібної мотивації суспільно важливих термінів. Так, Г. В. Степанов пише про те, що в мові зулу для передавання поняття «комунізм» вживається термін, що буквально означає «вчення тих, хто їсть разом»; старий казахський термін, що відповідав поняттю «Інтернаціонал», передавався словом з буквальним значенням «відсутність родинного почуття». Інколи поняття просто не відповідали їх первинній мотивації, як це було, наприклад, у низці середньоазійських та північнокавказь- ких мов, де слово «кібла», що вживалося для поняття «південний напрям», буквально означало «напрям на Мекку», що для цих народів не зовсім відповідало дійсності [Кияк 1985, с. 13]. Подібні приклади свідчать про труднощі, з якими стикаються мови на шляху становлення та розвитку. Ще В. Гумбольдт писав: «Вирішальним у відношенні позитивних рис і вад тієї чи іншої мови є не те, що здатна висловити дана мова, а те, на що ця мова надихає і до чого побуджує завдяки власній внутрішній силі» [Буренина 1988, с. 323]. Вже з наведених прикладів життя людського суспільства стає зрозумілою та велика роль чіткої відповідності внутрішніх форм мовних одиниць їхньому лексичному значенню. Така відповідність досягається як створенням соціально зумовлених, загальноприйнятих, об'єктивних значень, так і вмотивованим застосуванням особливостей, функцій і можливостей мовної номінації. Ми торкнулися тут головним чином соціологічних аспектів номінації, не претендуючи при цьому на їхнє повне розкриття- Нашою метою було продемонструвати широкий діапазон функціонування явища змістовної вмотивованості лексичних одиниць і підкреслити релевантність її дослідження. 5 Литсратуриая газета, 5 06.1985. 96 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та лінґвістичні аспекти.