(Лемцьо, Зінцьо, Кедьо) або з двома можливими наголосами (Кузьо, Хймцьд). Щоб розрізнити прізвища з наголошеним суфіксом -ай (пор. Бородай, -дая, -даеві ...) і прізвища, де -ай належить до кореня, несучи на собі наголос у непрямих відмінках однини (пор. Білогай, -гая, -гаєві ...)» відповідне місце в «Довіднику» зазнало уточнення і конкретизації, хоч доцільність такого розрізнення має бути перевірена за даними усної літературної і діалектної мови. Як випливає з матеріалів «Довідника» і з наведених доповнень, рухомий і різномісний наголос українських прізвищ, успадкований, звичайно, від слов'янської давнини, не поступається перед наголосом нерухомим, закріпленим за одним яким-небудь голосним, як це відзначається в сучасній російській мові1. Навпаки, у багатьох українських говорах виявляється тенденція до розхитування нерухомого наголосу в тих морфологічно і лексично нечисленних групах прізвищ, де він ще виступає (пор. у західнополтавських говорах: Бандай,-дая, Зуй—Зуя, Пільгай, -гая, Нагай, -гая, але Хмай — Хмая; у чернігівських: Бичуй, -чуя, Коровай, -вая; у правобережних середньонаддніпрянських: Май — Мая, Буй — Буя та ін.). У матеріалах Ю. Редька пересунення наголосу в непрямих відмінках однини здебільшого відбите задовільно. Це стосується прізвищ на -ак, -як (Грабчак, -ка, Бари- ляк, -ка), -ук, -юк (Бийчук, -ка, Безносюк, -ка), -ун, -юн (Катрун, -на, Галідн, -на), -унь (Братунь, -ня, Іва- нунь, -ня), -ай, -яй (Бородай, -ая, Ширяй, -яя, Швидяй, -яя), -їй (Довбій, -ія, Розумій, -ія), -ух, -юх (Дідух, -ха, Павлюх, -ха), -ах, -ях (Дмитрах, -ха, Матях, -ха), -ач, -яч (Клепач, -ча, Заганяч, -ча), -хно (Лахно, -на), у багатьох на -ко (Шлапко, -ка, Зеленькб, -ка) та ін. У всіх подібних випадках автором «Довідника» легко розв'язане й питання про перехід наголосу на закінчення в формах множини (пор. Грабчакй, Бойчукй, Катрунй, Братуні, Бородаї, Головіі, Павлюхй, Матяхй, Заганячі і т. ін.). Не зовсім чітко, за даними Ю. Редька, вимальовується питання про наголос у формах непрямих відмінків однини від прізвищ ка -ей (Гулей, -ея, але Микитей, -ея), на -ар, -яр (Вівчар, -ря, Куцар — Куцаря, Чубар — Чубаря, але Вбвняр, -ра), на -ат (Шкурат, -та, але Михальчат, -та), на -ок (Гавришбк, -шка, але Починок, -нка) і под. 1 Див. А. В. Суперанская, зазнач, праця, стор. 39. 9
|