Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Зрозуміла річ, що в формах множини тут ще частіше виявляються непослідовність, хоч усі вони, як свідчить більшість українських діалектів і як випливає з норм літературної мови, мають наголос на закінченні (Гулеї, Микитеї, Чубарі, Шкурати, Михальнатй і т. ін.). Для деяких мовознавців, зокрема й автора цього «Довідника», видаються сумнівними або неприродними факти перенесення парокситонічного наголосу в однині на закінчення в множині. Однак сумніви з'являються лише тоді, коли оперувати даними поліських та деяких півдепно- західних діалектів. Якщо ж виходити з акцентуаційної системи середньонаддніпрянських і багатьох південних говорів, якщо спиратись на акцентологічні закономірності сучасної української літературної мови, то в множині треба послідовно переносити наголос на закінчення в усіх прізвищах, які в однині характеризуються парокситоніч- ним наголосом, зокрема в прізвищах на -ок (Озймок — Озимки), -ава (Білава — Білавй), -аба (Балада — Балабй), -ага (Верещага — Верещагй), -айко (Бородайко — Боро- дайкй), -айло (Борикайлп -- Борикайлй), -ака (Федоряка— Федорякй), -ала (Качала — Качали), -аля (Рогаля—Рогалі), -анко (Петрушанко — Петрушанкй), -ара (Чабара — Чабарй), -аха (Щербаха— Щербахй), -да (Кдйда — Кой- дй), -еба (Кулеба—Кулебй), -евка (Костевка—Костевкй), -ега (Василсга — Василегй), -ела (Бурбела — Бурбелй), -ема (Козерсма — Козеремй), -еня (Зубеня—Зубені), -епа (Дулепа — Дулепй), -ера (Шендера — Шендерй), -ета (Лу- пета—Лупетй), -еха (Лепеха — Лемехй), -ига (Петрй- га — Петригй), -ида (Бригада — Бригидй), -ика (Гала- зйка — Галазикй), -ийло (Загасййло — Загасийлй), -ило (Шарпйло — Шарпилй), -ина (Грицйна — Грицинй), -исько (Гнатйсько — Гнатиськи), -иха (Данилйха — Даіїилихй), -иця (Іванйця — Іваниці), -ич (Микулич — Микуличі), -ишко (Малишко—Малишки), -ище (Данйще — Данищі), -от, -іт (Шкрббот — Шкроботй, Дробіт—Дроботй), -ович, -евич (Григорович — Григоровичі, Даневич — Дане- вині), -ола (Квичбла — Квичолй), -онько (Федоронько — Федоронькй), -ора (Мосора -~ Мосорй), -ота (Гамдта — Гамотй), -оха (Пальдха — Пальохй), -очко (Климочко — Климочкй), -уга (Лапуга — Лапугй), -ука (Сапрука— Сапрукй), -ула (Бідула—Бідулй), -уля (Горуля — Гору- лі), -уник (Івануник — Івануникй), -ура (Дідура — Ді- дурй), -ута (Балута — Балутй), -уто (Яруто — Ярутй), ю |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Редько Ю.К. Довідник українських прізвищ