Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Редько Ю.К.
Довідник українських прізвищ

Сторінка (загалом з 2 до 257):
Попередня 
Наступна

Кулішівка на Житомирщині, Полтавщині, Сумщині,
Харківщині та ін.). Прізвище Богдан подекуди виступає з і,
що є відбиттям дії закону про перехід о в і в закритому
складі (пор. бігме, бігма, помагайбі, спасибі). Тут
суперечність привела до того, що варіанти Бігдан і Богдан
існують, по суті, як окремі прізвища.
Великої уваги, численних перевірених матеріалів і
послуг ування методами лінгвогеографії потребує питання про
акцентуаційну своєрідність прізвищ, питання про те, чи є
українські прізвища окремою акцентологічною групою. Щодо
форм однини, принаймні наз. відм., то тут нібито ніякої
своєрідності немає, отже, прізвища всіх структурних груп
за наголосом не відрізняються від загальних назв. З
приводу форм непрямих відмінків однини зустрічається
твердження про те, що для відокремлення власних назв, які
вимагають наголосу на закінченні, від назв, для яких
таке перенесення небажане, навряд чи можна знайти
критерії1. Матеріали Ю. Редька, відбиті в «Довіднику», на
це питання здебільшого дають задовільну відповідь з
переважно чітким розмежуванням груп прізвищ, де наголос
переходить на закінчення, і груп, у яких наголос
характеризується сталістю. Щоправда, рукописний варіант
«Довідника» не охоплював деяких груп прізвищ, через те його
довелося доповнити. Так, у пункті «Наголос на
передостанньому складі» додано прізвища на -ата(-ята) типу
Малята, 11 утята, де в формах однини наголос
нерухомий, а в множині пересувається на закінчення. Підрозділ
про прізвища з наголосом на останньому складі доповнено
розглядом прізвищ на -ан(-ян) типу Балаган, Кипран,
Милян, які, на відміну від прізвищ дієприкметникового
походження (пор. Скидан, -на, -нові . . .), в однині мають
сталий наголос, а в множині — пересунений на закінчення,
розглядом прізвищ на -ась (типу Демидась, Климась,
Микитась) і на -аш (типу Григораш, Карлаш, Лукаш,
Білаш, Барабаш), які в непрямих відмінках однини і в
множині характеризуються перенесенням наголосу на
закінчення, і прізвищ на -о з м'якою основою (типу Гна-
тьд Ваньо, Васьд), які мають ті ж акцентуаційні
особливості, проте не вивляють однотипності, оскільки серед
них зустрічаються випадки з наголосом в однині на корені
1 Див А В. Суперанская, Ударение в собственньїх именах
в современном р\сском язьіке, М., 11)00, стор. 4і.
б

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Редько Ю.К. Довідник українських прізвищ