не іншомовні впливи, а передовсім акцентуаційно-словотворчі особливості самого українського матеріалу (пор. Банд рів — Бандрівський, Умань — Уманський, Барва — Варвинський, Гадяч — Гадяцький і Гринівці — Гриневе- цький, Коцюбйнці — Коцюбинський, Дзендзелівка — Дзен- дзелівський). Хитання щодо наголосу тут можуть викликатись як значними польськими впливами, так і природною взаємодією обох типів наголосу, з яких пропарокситоніч- ний тепер зустрічає дедалі більшу підтримку серед однозвучних відтопонімічних відносних прикметників (пор. Уманський район, Ладйжинський колгосп). Як випливає з географічних даних до наведеного матеріалу, пропарокситонічний наголос у прізвищах на -ський, -цький, -зький зустрічається не тільки в говорах, поширених на Полтавщині, Черкащині, Чернігівщині, Мико- лаївщині, а й у говорах Львівщини. Зрозуміла річ, що цей наголос заслуговував наукової оцінки, і його було частково відбито в «Довіднику». Серед українських прізвищ значну і важливу з різних поглядів групу становлять прізвища на -енко. Для розуміння акцентуаційної природи, для вивчення питань їхньої історії і правопису чимало дає збір однотипних прізвиськ (вуличних найменувань). У говорах давнього, природного вживання прізвищ на -енко часто виступають тотожні фонетично, але відмінні за наголосом прізвиська. Наявність таких акцентуаційних дублетів, розрізнюваних стилістично і навіть за змістом, нерідко становить рису говірки одного й того ж населеного пункту. Наприклад, до прізвищ Вакуленко, Варченко, Галченко, Голоеченко, Дймченко, Катренко, Макаренко, Максйменко, Мартйненко, Мела- щенко, Оксененко, Пархбменко, Самійленко, Сидоренко, Сіденко, Фурсенко, Юрченко, записаних на Полтавщині, Чернігівщині, Черкащині і Юровоградщині, там же виявлено паралелі-прізвиська Вакуленко, Варченко, Галченко, Голоеченко, Дймченко, Катренко, Макаренко, Максйменко, Мартйненко, Мелащенко, Оксененко, Пархоменко, Самійленко, Сидоренко, Сіденко, Фурсенко, Юрченко, Ця дублет- ність свідчить, очевидно, про те, що прізвища-пропарокси- тони на-енко є давнішими, ніж відповідні прізвиська-паро- кситони. На підставі дублетності можна легко розв'язувати питання про орфоепічні і правописні помилки в суфіксі прізвищ (типу Мартйнінко, Мирднінко} Микйтінко), що 13
|