дучбк — Гайдучка, Циганок — Циганка, Днушбк — ?Інуш- ка). Проте в пресі трапляються випадки збереження є в непрямих відмінках поряд зі змішуванням суфіксів (пор. іпотек — іпотека і ґнотик). На випадний характер є вказують і деякі похідні прізвища (пор. польське Вагіек і українське Бартків, а не «Бартеків»). За польською моделлю розвинулись прізвища на -иць (Дймшиць, Кбнчиць, Кбстиць, Кбшиць, Лівшиць, Я ниць та ін.). Тут патронімічний суфікс -иць відповідає колишньому польському -іс (-ус), який завдяки впливам білоруської та української мов змінився в сучасній польській мові (десь після XV ст.) на -ісг(-ус2). Як і -ич (або-ович), розгляданий суфікс є засобом передачі поняття «син та- кого-то» (рідко — «син такої-то»), отже, Дймшиць, Лівшиць первісно — це «син Димші», «син лівші». Відмінюються прізвища на «иць за зразком прізвищ на -ич. У галузі словозміни до цікавих і певною мірою складних належать такі питання, як спосіб відмінювання складених прізвищ, творення форм род. відм. одн. від деяких прізвищ, форм дав. зідм. одн. від прізвищ на -га і форм кл. відм., спосіб відмінювання прізвищ прикметникового походження на -ин, чергування голосних у формах непрямих відмінків, своєрідність форм наз. відм. мн. і відмінюваність окремих прізвищ у формах жін. роду. За загальним правилом, у складених прізвищах чол. роду відмінюються обидві частини, напр.: Квітки-Осно- в'яненка, Кбса-Анатбльського, Чулюка-Заграя та ін. Однак у пресі трапляється порушення цього правила, коли одна з частин таких прізвищ не відмінюється (звичайно перша). У випадках уживання жіночих складених прізвищ відмінюється тільки прикметникова частина (напр.: Гулак- Артембвсько'і) або частина, яка має ознаки чол. і жін. роду (пор. Жмйди-Заламай). Якщо ж прикметникова частина має суфікс -ин (або -ів, -оз і под.), то вона може відмінюватись або зберігатись у формі наз. відм. одн. У «Довіднику» питання про складені прізвища взагалі не зачеплене. Творення форм род. відм. одн. від низки прізвищ на -о, -а і на приголосний у науковій літературі висвітлене грунтовно. Однак на цьому гиганні доводиться спинятися додатково, тому що в мовній практиці (особливо в пресі) іноді спостерігаються грубі помилки Однією з помилок є невідмінювання прізвищ, напр.: І\ирдо Івана, Куско 23
|