Питання орфографії та орфоепії, що, звичайно, тісно пов'язані з питаннями походження прізвищ, з питаннями етимології і семантики, здебільшого вичерпно розв'язуються чинним правописом і наявними загальномовними та двомовними словниками. Глибока ж увага до історії кожного прізвища, яке становить ту чи іншу правописно-вимовну трудність і якого немає в «Довіднику», допоможе розвіяти сумніви і перебороти складності. З розгляду низки так званих видавничих помилок випливає, що видавничі працівники потребують серйозної допомоги в питаннях правопису, так само як працівники радіомовлення—у питаннях правильної вимови прізвищ. «Довідник» покликаний подати щодо цього максимальну допомогу, бути надійним засобом боротьби за культуру мови, стати порадником для вчителів, працівників преси, радіомовлення і телебачення, службовців, відповідальних за оформлення особових документів в установах і навчальних закладах, тобто для всіх, хто відчуває гостру потребу в такому довідникові. Поліпшити і поповнити в близькому майбутньому цей дуже важливий і корисний «Довідник» не можна буде, якщо не забезпечити ще ширшого збирання діалектних даних (напр., запису всіх місцевих прізвиськ), якщо не вивчати багатьох питань методами лінгвогеографії. Нехай цьому «Довідникові» зустрінеться щирий, прихильний і дбайливий читач, який би став не тільки споживачем, а й збирачем, дослідником, помічником. Травень 1967 р. Іван Варченко
|