чи то представники іншонаціональної адміністрації, чи то люди не дуже грамотні. У спотвореній формі, що не відповідає правилам українського правопису, ці прізвища переходили іноді з покоління в покоління. За нашого часу органи державної адміністрації повинні вносити до будь-яких документів усі прізвища без правописних помилок. Щоправда, іноді трапляється, коли власник прізвища сам оберігає його давню батьківську форму, хоч вона з різного погляду буває не зовсім правильною. Отож ми вказуємо на загальну норму, а життя ставить нас перед окремими відхиленнями від неї, перед «правописними винятками». 1. Букви и, і. Найбільше помилок у написанні прізвищ викликає вживання букв и та і. Букву и слід писати: а) У коренях там, де сучасне українське и розвинулося з давньоруського и або ьі. Щоб з'ясувати походження українського и, можна користуватись методом зіставлення слів в українському та російському звуковому оформленні (російська мова зберігає розрізнення давніх и та ьі): Бистрий, Величай, Вйдиш, Глйнський, Гнилозуб, Данй- ленко, Залйпка, Зименко, Калинюк, Калитчук, Клименко, Литовка, Махйня, Микула, Мйрош, Никифбренко, Оси- пенко, Пиріг, Титаренко, Тищенко, Филимбненко, Хйм- ченко, Юхйменко, Якимець. б) У суфіксах: -ич: Антбнич, Березин, Біличак, Ворбнич, Гавлич, Петрйчко; -евич, -ович: Назаревич, Сайкевич, Юркевич, Григорович, Максимович, Якимбвич: -ик, -ика: Ковалик, Радивбник, Хомутник, Федорйка, Ромашка (у прізвищах, утворених від твірної основи на й, пишемо -їк: Баїк, Лб'їк, Маїк); -ин: Настин, Лесин, Васютин, Микулинець; -ишин: Гринйшин, Висилйшин, Данилйшин, Кова- лйшин; -ило: Забарило, Походило, Іванйло, Решетило (у прізвищах, утворених від основи на й, пишемо -їло: Броїло, Маїло); -ина: Василйна, Зятйна, Семчйна, Федйна; -иця: Візниця, Лук'янщя, Турянйця; -ичко: Іванйчко, Павлйчко, Федорйчко, Юрйчко; 58
|