людності поширилися прізвища Скляр, Скляренко, Шкляр, Шкляренко, Олексин, Олекша, Васйльченко. Базильчук, Гавриленко, Гаврилович, ЇІків'юк, ^{кіб'юк, Чепуркд, Че- бурко, Ломака, Домаха, Дейнека, Дейнега (очевидно, з Дейнека) та ін. Варіанти прізвищ могли виникати також на основі різночасних або різнодіалектних змін деяких голосних (іноді разом із сусідніми приголосними): пор- апелятивп чмур «гриб зморшок (МогсНеІІа О і 11.)» і чмир «відходи короткої вовни на товкачах сукновальні», «сморід», «нечупара», криниця і кернйця «колодязь», пізнюхйр і пізніхйр «дитя або пташеня пізнього народження», фй- ґель і фуґоль «закруток», «штука», паралельні форми імен Юхим і Йовхйм, Онопрій і Онуфрій, Опанас і Панас, Ісько і Йбсько та прізвища Чмур, Чмир, Криничка, Кер- нйцький, Пізнюхйренко, Пізніхйренко, Фйголь, Фуголь, ІОхйменко ЇЇовхйменко, Онопріенко, Онуфріенщ Опанасюк, Панасюк, Ііценко, Йоїцєнко. Крім того, на правописі і вимові прізвищ могло відбитися ще вживання близьких, але різних за походженням суфіксів і відмінних закінчень, тобто неоднакових показників граматичного роду, напр.: Чернега і Черніга, Досбсга і Довбяга, Шеремет і Шсремета, Подоляк і Подоляка та ін. Само собою зрозуміло, що в усіх цих і подібних до них випадках діалектні відмінності фонетичного і морфологічного характеру не суперечать літературним нормам, через те прізвища з цими відмінностями легко стають загальноприйнятними, отже, літературно-національними. По-іншому були б оцінені такі факти, як «Алекса» чи «Алекша», «Яков'юк» чи «Якав'юк», «Шпримет» чи «Шірімет», «Пудуляк» чи «Падаляк», «Чмирь», бо всі вони містять грубі, далекі від літературно- національної норми орфоепічні і правописні помилки (зміна ненаголошеного о в а або в у, ненаголошеного є — в и або в і, збереження о чи навіть зміна його вав закритому складі, пом'якшення р). Критично були б сприйняті н факти типу «Штелльмах», «Габриллович», оскільки в них виступає невластиве українській мові подвоєння приголосних. Завдяки діалектним відмінностям, а зрідка й певним хитанням, що спостерігаються або спостерігалися давніш у літературній українській мові, частина сучасних прізвищ виявляє деякі внутрішні антиномії, що дозволяють говорити про такі прізвища, як про перехідну, проміжн\ кате- 6
|