Ревальвація Ревальвація (ревалюзація) — поновлення, збільшення вартості валюти шляхом підвищення її офіційного курсу щодо грошової одиниці інших країн або щодо міжнародних грошових одиниць. Застосовується як один із методів стабілізації грошової системи країни і поновлення, а то й підвищення купівельної спроможності грошей після інфляції. За механізмом впливу на економіку Р. протилежна девальвації. Р. як метод стабілізації грошової одиниці в минулому використовувалася відносно мало. Це пояснюється тим, що країна, яка таким чином стабілізує грошовий обіг, ставить себе у невигідне становище у зовнішньоекономічних операціях, туризмі порівняно з іншими. Підвищення курсу валюти даної країни щодо інших зумовлює зростання цін на експортовані товари в іноземній валюті і тим самим знижує конкурентоздатність товарів власного виробництва на міжнародному ринку. Курсові співвідношення між ревальвованою валютою даної країни та іншими валютами створюють умови, за яких невигідно вкладати капітал в економіку даної країни. У той же час стає вигідним вивіз національної валюти, оскільки при цьому за кордоном можна одержати більшу суму за ревальвовану грошову одиницю. Це може негативно вплинути на величину інвестицій в економіку країни. Незважаючи на це, Р. затіевнихумов може стати ефективним антиінфляційним заходом. Саме як антиінфляційний захід Р. була використана на рубежі 60—70-х рр. XX ст. в колишній ФРН, у Голландіїг Швейцарії, Австрії та у ряді інших країн. Вона зумовила скорочення грошової маси у сфері обігу, стабілізацію, навіть зниження-цін на внутрішньому ринку і позитивно вплинула на розвиток економіки та матеріальний добробут населення. Регресивний податок — податок, який зростає відносно повільніше, ніж дохід. У цьому випадку податок становить більшу частину низького доходу і меншу частину високого доходу. Р.п. — антипод прогресивного, за якого той, хто одержує більший дохід, платить не лише більшу суму податку, а й більшу частину свого доходу. Прикладом Р.п. є відрахування у фонд соціального страхування на випадок безробіття та акцизні збори. Регресія полягає у тому, що багатшому підприємцеві чи громадянинові сплатити їх легше, оскільки податки становлять меншу частку їх доходів, ніж доходів бідних підприємств чи верств населення. Регулювання антициклічне (лат, гедиіаге—підпорядковувати певному порядку, правилам) — комплекс заходів держави, спрямованих на отримання спаду виробництва в період економічних криз, стабілізацію господарської кон'юнктури і пом'якшення соціально-економічних наслідків, викликаних спадом виробництва, безробіттям, інфляцією. Необхідність державного регулювання економіки, антикризових програм теоретично обгрунтована Дж. М.Кейнсом. Мета такого втручання — у забезпеченні прибутковості капіталу, запобіганні можливому соціальному вибуху, який міг би статися внаслідок безробіття, падіння рівня життя, інфляції та інших явищ, що виявляються в кризові роки. На думку Кейнса і його прихильників, держава повинна взяти на себе відповідальність не лише за стан виробництва, формування сукупного попиту, але й за ситуацію в сфері зайнятості, використання трудових ресурсів, регулювання
|